UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧеське королівство у XIII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4096
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

ЧЕСЬКЕ КОРОЛІВСТВО

 

У XIII ст.

 

В європейських країнах у XIII ст. завершився процес розподілу праці та

формування товарного господарства. Характерними рисами економічного

розвитку цього періоду було розширення площ орної землі, налагодження

зовнішньоторговельних зв'язків, розвиток ремісництва та видобутку

корисних копалин, удосконалення грошової системи. Трипільна та

багатопільна системи землеробства створювали умови для інтенсивнішого

обробітку ґрунтів. Значне збільшення продукції сприяло розвиткові міст,

стимулювало феодалів до пошуку нових способів збагачення. За цих умов

панщина та натуральні повинності перетворилися на грошову ренту. Перехід

до грошової ренти в Центральній Європі відбувався у XIII-XIV ст., на

одне-два століття пізніше, ніж у Західній Європі. У Чеських землях

інтенсивне освоєння нових земель почалося з середини XII ст. й тривало в

ХШ ст. Відносно вигідні економічні умови, сприятлива внутрішня та

зовнішня ситуація піднесли Чехію в XIII ст. як одну з провідних країн

Центрально-Східної Європи.

 

Саме в цей важливий період чеським князем став Пржемисл І Отакар

(1197—1230), який уміло втручався в боротьбу за імперський трон і,

підтримуючи різних претендентів, кожен з яких нагороджував його, домігся

визнання королівського титулу для чеських правителів. У 1212 р. Пржемисл

І дістав у дарунок Золоту сицилійську буллу, що визнавала неподільність

чеської держави, право чеських феодалів обирати короля, право

інвеститури королем чеських єпископів і тільки мінімальні зобов'язання

чеських державців перед німецькими королями та імператорами.

 

Цей крок, крім іншого, провіщав зміни в політиці Пржемисловичів стосовно

папської курії взагалі. Попри тиск папи Інокентія III, який не бажав

посилення чеських королів, не погоджувався на створення Празького

архієпископства, втручався у стосунки Пржемисла І з чеською церквою,

Пржемисл І зробив усе, щоб вирішальне слово в заміщенні посад єпископів

залишалося за королем, який збирав податки з церковного майна.

 

Пржемисл І Отакар добре пам'ятав про родинні негаразди наприкінці

минулого століття й тому намагався усунути небезпеку суперечок за

досягнуті привілеї. Заручившись підтримкою Фрідріха II, він уже в 1216

р. обрав собі наступника — п'ятнадцятирічного сина Вацлава. Щоб це

рішення залишилося в силі, Вацлава коронували в 1228 р., ще за життя

батька. Так з першої половини XIII ст. було скасовано принцип

старшинства і встановлено принцип примогенітури. Настав час розв'язати

проблему юридичного та політичного статусу церкви, що в період

понтифікату Інокентія III (1198— 1216) вдавалася до дедалі більшого

тиску. Пржемисл прагнув не погіршувати стосунки з папською курією, але й

не міг змиритися з перетворенням церкви на державу в державі. Тривалі

переговори завершилися компромісом: 5 квітня 1222р. церква дістала

великі привілеї. Перший договір між державою і церквою створював

передумови для визнання католицькою церквою пріоритету короля та її

всебічного розвитку. Церква ставала одним з цілком природних станів

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ