Реферат
на тему:
Карельська береза
Вся материкова північна частина земної кулі вкрита березами. На
Євразійському континенті, від Скандинавії до Камчатки – суцільне царство
берези. Нараховується близько 120 видів берези. Найбільш розповсюджені –
береза бородавчата (вона ж повисла, або плакуча), береза пухнаста. Вони
мають найбільш поширений ареал. Ростуть майже в усіх зонах, за винятком
тундри та пустелі. Почуваються добре і на суходолах, і на болотах, і в
гірській місцевості. До ґрунтів не вибагливі, полюбляють і відразу
заселяють пустир, зруби, згарища, де часто утворюють чисті насадження.
Якийсь скептик назвав березу другорядною породою. Та в Карпатах береза
давно вже стала однією з головних порід, бо лише вона разом із осикою
можуть відновити лісові біоценози (через зміну порід) на старих
задернілих ожинових вирубках, що з’явилися на місці усохлих від
кореневої губки ялинників. Для нас перспективними є майже всі види
берези: білокора крупностовбурна, шерстиста, кам’яна (з дуже щільною і
твердою деревиною), пласколиста, ребриста (досягає висоти 35 м),
залізна. Останній вид (з Сибіру й Далекого Сходу) дуже цікавий для
селекціонерів і деревообробників (деревина, справді, мов залізо, – тоне
у воді). Занесена в Червону книгу.
Берези – давні супутники людини. Приязнь і дружба між ними – взаємні.
Щоправда, людина не завжди безкорислива у ставленні до своїх мовчазних
сестер. Вони у нас, мов “попелюшки”. Людство використовує берези майже в
усіх галузях: від медицини (бруньки, березовий сік, спирт) до глибокої
переробки в господарських цілях (фанера, меблі, колеса, санний полоз,
лижі, дьоготь, пиломатеріали). А березовий віник в “глинці”!.. Яка,
скажіть, лазня без нього?..
Ми вам розповімо про “золоту” березу, що дає не копійчані віники, а
дзвінку валюту. Йдеться про карельську березу, яку вважають різновидом,
або формою берези бородавчатої (візерунчаста та хвиляста форми), що на
тангентальному та поперековому зрізах дають незрівнянну текстуру
(нагадує горіх). Використовується для виготовлення ексклюзивних
декоративних меблів, художнього паркету, оздоблення (офіси, палаци,
повітряні та океанські лайнери).
В Карпатах береза карельська набуває великого значення, як стійкий і
бажаний компонент майже на всіх гірських господарсько-типологічних
угрупуваннях лісу. Так, у Закарпатті все почалося зі жменьки насіння,
яке ми одержали з чотирьох географічних пунктів і виростили відповідні
кліматипи: Петрозаводський, Ризький, Заонезький, Костромський. Після
перевірки в натуралізаційно-екологічних дільницях найкращими виявилися
два останні. Рекомендуємо деякі агротехнічні прийоми та особливості
вирощування. У нас в Україні люди кажуть: хто виростив сіянці берези,
того можна сміливо називати лісоводом.
Зібране насіння зберігають в марлевих торбинках до зими, а потім
тримають в сніго-льодосховищах до весни. В березні висівають в
заздалегідь підготовлені грядки (субстрат: річковий піскуватий намул на
суміші з торфом), посів – широкорядковий, на глибину 1,5-2 см. Норма
висіву залежить від показників лабораторної схожості: 2-4 гр. на пог. м,
за схожості 30-50 відсотків (більшою вона рідко буває). Грядки слід
прикрити шпильковим пластям або верховим торфом (можна навіть соломою)
та щодня поливати протягом 3-4 тижнів. Вночі, в прохолодну погоду,
посіви краще закрити плівкою, а в сонячні дні, навпаки, потрібне
затінення щитами (плівка знімається). Як бачимо, головними чинниками
нашої агротехніки були: легкий ґрунт, покриття, затінення, поливання.
Все залежить від уміння своєчасно регулювати умови освітленості, вологи,
тепла. Не слід занадто перегущувати посіви. Це призводить до збільшення
відпаду сходів, затриманню їхнього росту, зниженню виходу стандартних
сіянців. До речі, стандартними вважаються сіянці берези карельської, що
досягли висоти 15 см і вище, при діаметрі кореневої шийки 3 мм. В перший
рік береза росте досить повільно, тому її доцільно “дорощувати” в
шкілках. Догляд в посівному відділенні розсадника – розпікірування і
дотримування вищезазначеного режиму вирощування. В шкільному відділенні
– ретельне розпушування ґрунту та вилучення бур’янів. За можливого
виникнення грибкових захворювань застосовується обприскування 0,5-1,0%
розчинами бордоської рідини, цінебу, колоїдної сірки.
В лісові культури садять лише здорові, стандартні саджанці. Під час
викопування (пересадка) важливо зберегти вологий компактний кореневу
грудку. При сортуванні посадкового матеріалу виникають ускладнення,
пов’язані з морфо-генетичними відхиленнями, значна кількість саджанців
має всі ознаки корінного виду, тобто берези бородавчатої, а береза
карельська, як різновид (несформований вид) виступає як фрагмент. Уміння
розрізнити деревця набуваються з досвідом.
Посадка проводиться навесні одночасно з підготовкою ґрунту в лунки
3-4-літніми саджанцями, взятими зі шкілок. Обробка ґрунту в гірських
умовах, на вирубках, стрімких схилах серед пеньків обмежується
підготовленням посадкового місця. Справа ця нелегка, потребує значних
трудовитрат. Свого часу Закарпатська лісодослідна станція застосовувала
різні засоби механізації, переважно такі, що майже не порушували
середовище (мотобури, площинероби). Створювались культури малої густоти
– розміщенням посадкових місць 3х5, 5х5 (до 400 штук на гектарі).
Закладено лише дві дослідних ділянки, які використовують як насіннєву
базу для подальшого лісорозведення і впровадження берези карельської
поряд з породами-аборигенами. Маємо близько двох гектарів унікального
архіву, де можна брати насіння і живці.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
