.

Оцінка ефективності інвестицій на основі дескриптивної моделі виробничо-господарської діяльності вуглевидобувних підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
195 2395
Скачать документ

Реферат на тему:

Оцінка ефективності інвестицій на основі дескриптивної моделі
виробничо-господарської діяльності вуглевидобувних підприємств

Поступова трансформація України в державу з ринковою економікою
супроводжується глибокими змінами на всіх рівнях господарювання, що
особливо відчутно у середовищі промислових підприємств. Підвищення
енергетичних потреб і зростання світових цін на основні енергоносії з
одного боку, а також наявність значних власних запасів твердого палива й
низький рівень освоєння виробничих потужностей шахт України [1] з іншого
боку, обумовили підвищення уваги інвесторів до великих вугільних
об’єднань, наприклад таких як ДП «Павлоградвугілля»,
ДП «Краснодонвугілля». Однак непередбачуваність ринкової кон’юнктури й
загальнополітичної ситуації, нестабільність платежів підприємств і
населення, недосконалість інвестиційної політики у промисловості
свідчать про те, що на сучасному етапі розвитку гостро відчувається
необхідність удосконалення економічного механізму моделювання
господарської діяльності підприємств у процесі залучення інвестицій.

Метою дослідження є розробка дескриптивної виробничо-господарської
моделі діяльності вугільної шахти в процесі інвестування, що дозволяє
визначити показники ефективності інвестицій.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

провести аналіз існуючих підходів до моделювання виробничо-господарської
діяльності вугільних шахт;

визначити основні фактори, що впливають на діяльність вугільних шахт у
процесі залучення інвестицій;

розробити дескриптивну модель діяльності вугільної шахти в процесі
залучення інвестицій;

реалізувати модель і визначити ефективність інвестицій на прикладі шахт
ДП «Донецьквугілля»;

визначити сферу застосування розробленої моделі й дати рекомендації з
подальшого використання результатів дослідження.

Предметом дослідження є виробничо-господарська діяльність вугільної
шахти в процесі залучення й реалізації інвестицій.

Об’єктом дослідження є виробничо-господарський потенціал вуглевидобувних
підприємств.

Сьогодні існують різні підходи до моделювання діяльності вугільного
підприємства, які відрізняються як за використовуваними методами
побудови моделей, так і за обсягом охоплення аналізованих факторів.
Наприклад, у роботі [2] пропонується розглядати шахту як складну
динамічну систему, з позиції системного підходу. Визначені внутрішні
взаємозв’язки між виробничими елементами системи та розроблені
математичні моделі оптимізації цих елементів за допомогою теорії графів,
лінійного програмування, сітьових графіків, регресійних моделей. Однак у
даній роботі розглядаються питання тільки технологічного моделювання, і
основною метою дослідження є проектування нового вуглевидобувного
підприємства.

У [3] розглядаються виробничі елементи складної системи «Шахта» та
надається їх загальна характеристика. Докладно розглянута виробнича
діяльність вуглевидобувного підприємства. Однак недостатньо уваги
приділено економічній складовій діяльності шахти. Окрім того, складові
елементи системи розглядаються на рівні виробничих ланок як підсистем
складної системи і відповідно вирішуються оптимізаційні задачі у рамках
конкретних підсистем. Це обумовлює той факт, що загальна задача
оптимізації діяльності шахти в процесі залучення інвестицій залишається
невирішеною.

Загальні підходи до визначення шахти як виробничо-економічної системи
визначені в [4]. Описано ключові елементи системи й основні напрямки
побудови моделі у загальному вигляді. Однак для більш точного й
адекватного відображення виробничо-господарської діяльності шахти
потрібна подальша деталізація й розвиток моделі. Особливо це важливо для
визначення ефективності інвестицій.

Таким чином аналіз показує, що основи моделювання
виробничо-господарської діяльності шахт як складних систем уже
закладені, однак вони вимагають подальшої деталізації й розробки моделі,
адекватної реальним економічним умовам.

Фактична діяльність підприємства в процесі залучення й реалізації коштів
в інвестиційному проектуванні досліджується за допомогою визначення
розміру грошового потоку. Дескриптивна модель діяльності шахти на
підставі грошових потоків має описувати реальний рух останніх на
підприємстві з урахуванням специфіки об’єкта дослідження і дозволяти
досліджувати ефективність інвестицій.

При розробці моделі слід брати до уваги той факт, що мова йде про діючу
шахту, на якій передбачається реалізація інвестиційного проекту,
спрямованого на нарощування обсягів видобутку вугілля. У зв’язку із цим
слід зазначити, що шахти здебільшого працюють збитково, тому
розрахований грошовий потік від господарської діяльності шахти в період
залучення інвестицій можна вважати ефектом від реалізації інвестиційного
проекту. Таким чином, загальний прибуток, отриманий підприємством, буде
прибутком від реалізації інвестиційного проекту.

При моделюванні так само необхідно враховувати те, що в процесі
нарощування потужності діючого підприємства кошти, що спрямовані на
розширення виробництва, містять у собі капіталовкладення на придбання
нового й заміну зношеного устаткування, проведення підземних гірничих
виробок і інші будівельні роботи; кошти для поповнення оборотних активів
підприємства, що забезпечують збільшення обсягів видобутку вугілля.

Визначення суми коштів, необхідних для реалізації інвестиційного
проекту, – це центральний етап розробки моделі виробничо-господарської
діяльності шахти, тому що при цьому необхідно враховувати особливості
технології й специфіку функціонування (гірничо-геологічні умови)
вуглевидобувного підприємства.

На першому етапі використовуються фактичні дані про становище розвитку
гірничих робіт (плани виробіток розроблювальних шахтою пластів вугілля),
яке склалося на цей час, і здійснюється розробка можливих реальних
варіантів розвитку гірничих робіт. Для всіх діючих пластів формуються
технологічно припустимі варіанти розвитку гірничих робіт на кожній шахті
й черговість введення в дію очисних вибоїв (лав). Ці варіанти формуються
з урахуванням схеми розкриття, прийнятого способу підготовки шахтного
поля, системи розробки виїмкових полів, а також обсягу запасів вугілля,
що залишилися. Визначаються гірничі виробки, які необхідно провести для
введення в дію нових лав. Визначаються можливі терміни введення в дію
очисних вибоїв і терміни проведення підготовчих виробок. За планом
гірничих виробок визначаються: довжина вже існуючих виробок, які можна
задіяти для реалізації інвестиційного проекту; відстані до найближчих
магістральних, транспортних і вентиляційних виробок; довжини лав,
довжини виїмкових стовпів; тип, продуктивність і кількість необхідного
механізованого обладнання для ведення підготовчих і очисних робіт. На
підставі отриманих даних визначаються календарний графік
введення-вибуття лав і календарний графік проведення гірничих виробок,
встановлюється план збільшення видобутку вугілля на шахті.

Календарний графік введення-вибуття лав є основним документом,
відповідно до якого розраховується рівень видобутку вугілля на шахті в
кожний момент часу (Дt). Окрім того, відповідно до графіка
введення-вибуття лав визначається й загальний термін реалізації даного
проекту (tp). Термін реалізації проекту має дорівнювати терміну
відпрацьовування всіх запасів, підготовлених за рахунок залучення
інвестицій, тому що розкриття й підготовка до виїмки нових запасів буде
наступним етапом роботи шахти, що вимагає чергових капітальних вкладень.
Окрім того, на основі графіка введення-вибуття лав визначається момент
виходу на заплановану потужність (tпл), після чого необхідність у
додаткових інвестиціях на проведення гірських виробіток відпадає, і
дільничні виробки проводяться за рахунок оборотних коштів.

Для забезпечення безперервності процесу видобутку вугілля необхідно
вчасно проводити ремонт наявного й придбання нового устаткування.
Відповідно до графіка введення-вибуття лав визначається потреба у
придбанні обладнання для видобутку вугілля. При визначенні моменту часу,
у який виникає потреба в коштах на придбання обладнання, необхідно
враховувати не тільки момент запровадження в дію механізованого
комплексу для очисних робіт, але й час на укладання контракту й доставку
комплексу, і час на монтаж устаткування в лаві ( 2-3 міс.).

Як відомо, збільшення обсягу виробництва вимагає поповнення оборотних
коштів, тому важливою складовою підтримки стабільності процесу видобутку
вугілля є забезпеченість підприємства оборотними коштами в достатній
кількості. Обсяги поповнення оборотних коштів можна визначити
статистичним методом на основі встановлення залежності фактичної
величини оборотних коштів на шахті (II розділ активу Балансу
підприємства) від обсягу видобутку вугілля. Найбільш адекватно описує
залежність суми оборотних коштів від обсягу виробництва на вугільних
шахтах Донбасу лінійна залежність [5].

У дослідженні необхідно враховувати високий ступінь (до 70%) зносу
основних виробничих фондів підприємств, вони морально застаріли й не
відповідають вимогам техніки безпеки. Для цього в модель введено
показник витрат, необхідних для відновлення основних фондів (Фобн), що
визначає цільове використання амортизаційних відрахувань (АО) на
введення нових, підтримку й ремонт діючих об’єктів виробничих фондів. У
такий спосіб можна забезпечити безперервне відтворення основних фондів
за умови випередження відновлення над вибуттям, тобто вирішити завдання
технічної забезпеченості безперервності процесу видобутку вугілля і
поступового зниження зношеності основних виробничих фондів шахти. Окрім
цього, такий підхід дозволить при визначенні терміну реалізації
інвестиційного проекту виключити з розгляду момент заміни введених у
процесі реалізації інвестиційного проекту основних фондів після
закінчення терміну їхньої амортизації (служби).

Для забезпечення адекватності моделі необхідно враховувати не тільки
суми ПДВ і податковий кредит (НК), що зменшує відрахування, а й інші
податки, що нараховуються і сплачуються відповідно до українського
законодавства. Сума податкового кредиту визначається на підставі
фактичної суми матеріальних витрат і сум зроблених підприємству послуг.

Як уже було зазначено, однією з особливостей сучасного етапу розвитку
економіки України є збитковість більшості вугільних шахт, які існують
лише за рахунок державних дотацій, «проїдання» амортизаційних
відрахувань і росту кредиторської заборгованості. Тому при побудові
моделі враховувалося, що держава зобов’язується покривати різницю між
ціною та собівартістю видобутку 1 т. вугілля до моменту виходу на
рентабельний рівень роботи.

Серед багатьох параметрів, що характеризують діяльність шахти, окремого
розгляду заслуговує виробнича потужність підприємства чи обсяг добового
видобутку. Недостатнє її освоєння призводить до неповного використання
виробничих фондів підприємства, а, отже – до неефективного використання
капітальних вкладень. У загальному вигляді цей параметр є складною
функцією багатьох факторів: гірничо-геологічних, технічних і
технологічних. Однак значення, які може приймати цей параметр, є
дискретними величинами, і ці дискрети визначають область припустимих
значень зміни параметра виробничої потужності. Таким чином, можливі
збільшення видобутку вугілля за різними варіантами розвитку гірничих
робіт належатимуть кінцевій множині області припустимих значень.

Виходячи з цих міркувань, дескриптивну модель діяльності вугільного
підприємства в процесі залучення інвестицій можна сформулювати в такому
вигляді:

( Виручка від реалізації

( Податок на додану вартість

( Повна собівартість

Амортизаційні відрахування

Сумарні кап. вкладення

( Поповнення оборотних коштів

.

– відповідно капітальні вкладення на проведення гірничих виробок,
придбання прохідницького, очисного, транспортного й допоміжного
устаткування в момент часу t; l1ti, l2ti, l3ti – довжина похилих
виробок, розрізних печей і горизонтальних виробок (у метрах) для
забезпечення роботи i-ої лави в момент часу t; с1, с2, с3 – вартість 1
метра відповідного типу виробки (у тис. грн.); n – кількості одночасно
діючих вибоїв, tпл – момент виходу на планову потужність; Дпл – плановий
видобуток вугілля на шахті; m – потужність пласта, м; l – довжини лави,
м; Vо.з – добове коксування очисного вибою, м/доб; ? – густина вугілля,
т/м3.

З використанням дескриптивної моделі діяльності вугільного підприємства
в процесі залучення інвестицій та на підставі аналізу реального стану
гірничих робіт, були прораховані кілька варіантів розвитку трьох шахт,
що входять до складу ДП «Донецьквугілля» (таблиця 1). Для кожного з
варіантів на підставі календарних графіків введення-вибуття лав і
проведення гірничих виробіток був розрахований такий комплекс
показників: проектний добовий видобуток вугілля, планована повна
собівартість, обсяг інвестицій, IRR, NPV, PI, терміни окупності (DPP) і
реалізації проекту. Розраховані проекти на кожній окремій шахті є
взаємовиключними.

Таблиця 1. – Результати розрахунків показників ефективності інвестицій
на шахтах «Трудівська», ім. О.О. Скочинського, ім. Є.Т. Абакумова.

Показник шахта «Трудовська» шахта ім. О.О. Скочинського шахта
ім. Є.Т. Абакумова

Варі-ант 1 Варі-ант 2 Варі-ант 3 Варі-ант 4 Варі-ант 1 Варі-ант 2
Варі-ант 3 Варі-ант 4 Варі-ант 5 Варі-ант 6 Варі-ант 7 Варі-ант 1
Варі-ант 2 Варі-ант 3

Доб. видобуток вугілля (почат), т/доб 2000 2000 2000 2000 1350 1350 1350
1350 1350 1350 1350 470 470 470

Приріст видобутку вугілля, т/доб 1000 1500 2000 2500 450 950 1050 1150
1950 2650 3450 330 830 1130

Доб. видобуток вугілля (планова), т/доб 3000 3500 4000 4500 1800 2300
2400 2500 3300 4000 4800 800 1300 1600

Ціна 1т вугілля, грн. 148,25 148,25 148,25 148,25 118,66 118,66 118,66
118,66 118,66 118,66 118,66 119,30 119,30 119,30

Планована повна собівартість на 1т, грн. 111,89 101,69 94,03 88,08
108,88 90,97 88,28 85,81 71,43 63,57 57,39 177,14 148,76 140,25

Обсяг інвестицій, тис.грн. 36187 41783 44028 45436 32828 36913 30010
33250 58591 62011 67628 16177 44639 46879

IRR, % 19,99 28,86 36,34 42,52 – 14,33 20,87 22,77 30,96 35,72 40,01 – –

NPV, тис.грн. -7439 7233 23713 38931 -32828 -17048 -5772 -3465 15423
29548 43872 -16177 -44639 -46879

Індекс рентабельності 0,79 1,17 1,54 1,86 0,00 0,54 0,81 0,90 1,26 1,48
1,65 0,00 0,00 0,00

Термін окупності, років – 8 6 5 – – – – 7 6 5 – – –

Термін реалізації, років 12 11 10 9 20 19 18 18 14 11 10 20 19 15

Результати моделювання, наведені у таблиці 1, цілком адекватні загальним
уявленням про процеси, що відбуваються при залученні інвестицій. За
результатами дослідження можна зробити висновок, що шахта
ім. Є.Т. Абакумова не приваблива для інвесторів, оскільки жоден з
варіантів розвитку не забезпечує вихід на рентабельний рівень роботи. Це
підтверджується й на попередньому етапі дослідження при оцінці
інвестиційної привабливості шахт, що входять до складу
ДП «Донецьквугілля» [6], який показав, що шахта ім. Є.Т. Абакумова
малоприваблива для інвесторів. Шахта «Трудівська» найбільш приваблива
для інвесторів, оскільки при реалізації варіанта розвитку, що передбачає
нарощування рівня видобутку вугілля на 4500 т/доб, досягаються
максимальні показники ефективності: IRR дорівнює 42,52%, NPV проекту
становить 38931 тис.грн. при терміні окупності 5 років. Шахта
ім. О.О. Скочинського також приваблива для інвесторів, але з розрахунків
видно, що тільки три із семи проектів дозволять вийти на рентабельний
рівень діяльності й у майбутньому отримати прибуток. Однак навіть у цих
проектах показники ефективності інвестицій є нижчими, ніж у проектах
шахти «Трудівська». Незважаючи на те, що за сьомим варіантом розвитку
передбачається нарощування рівня видобутку на 4800 т/доб, показники
ефективності інвестицій складатимуть: IRR – 40,01%, індекс
рентабельності – 1,48 при терміні окупності 5 років. При цьому обсяг
залучених інвестиційних коштів складе 67628 тис. грн., що майже на 40%
більше, ніж за кращим проектом шахти «Трудівська». Все це говорить про
те, що розроблена модель дозволяє не тільки визначити кінцеві результати
ефективності інвестицій, але й визначити розподілені у часі потоки
платежів, які ґенеруються кожним інвестиційним проектом. Це дає
можливість використовувати розроблену модель не тільки як самостійний
інструмент для розрахунку показників ефективності інвестицій, але і як
складову частину більш складної моделі – при сітьовому плануванні робіт
на шахті або для забезпечення своєчасності реалізації інвестиційних
проектів по виробничому об’єднанню шахт.

Висновки

Визначено основні фактори, що впливають на результати
виробничо-господарської діяльності вугільної шахти в процесі залучення
інвестицій.

2. Розроблено спосіб визначення ефективності інвестицій на основі моделі
господарської діяльності шахти при інвестуванні, що враховує особливості
вуглевидобувного підприємства, як складної системи.

3. Розроблена модель виробничо-економічної діяльності вугільного
підприємства адекватна і враховує всі основні елементи
виробничо-економічної діяльності вуглевидобувного підприємства, його
специфіку й фактичні умови роботи, що склалися на шахтах. Завдяки тому,
що реалізація автоматизованого розрахунку здійснена за допомогою
комп’ютерного процесора MS Excel, є можливість вільно модифікувати її, а
також проводити аналіз чутливості ефективності інвестицій до зміни
зовнішніх умов функціонування підприємства. Ця модель дає можливість не
тільки оцінити ефективність інвестицій на вугільних підприємствах, але й
може бути використана для комплексної оптимізації розподілу
інвестиційних ресурсів серед шахт, що входять у певне об’єднання, при
вирішенні різних науково-практичних завдань: визначення суми інвестицій,
необхідної для забезпечення заданого (максимального) обсягу видобутку
вугілля, розрахунок суми інвестиційних коштів, необхідної для виведення
всіх шахт на рентабельний рівень роботи тощо.

Література

1. Сайт Міністерства палива та енергетики України –
http://mpe.energy.gov.ua/minenergo/control/index

2. Станченко И.К., Петренко Е.В., Свирский Ю.И. Проектирование шахт. –
М.: Недра, 1976. – 400 с.

3. Малкин А.С., Пучков Л.А., Саламатин А.Г. Еремеев В.М. Проектирование
шахт. – М.: Изд-во Акад.горн.наук, 2000. – 375 с.

4. Амоша А.И., Ильяшов М.А., Салли В.И. Системный анализ шахты как
объекта инвестирования. – Донецк.: Ин-т экономики промышленности, 2002.
– 68 с.

5. Кравченко А.А., Демин И.К., Худолей О.Г., Заглада Р.Ю. Расчет
функциональной зависимости суммы оборотных средств предприятий
угледобывающей промышленности от объема добычи. // Днепропетровск.:
Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 184, том
ІІІ, 2004. – с. 638-646.

6. Кравченко А.А., Демин И.К., Митрошичев И.О. Разработка методики
углубленной оценки инвестиционной привлекательности угольных шахт. –
Донецьк.: Наукові праці Донецького національного технічного
університету. Випуск №91. – 2005. – с. 115-121

Капітальні вкладення на

проведення гірничих виробок

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020