UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2408
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЕТАПНІСТЬ ПЕРЕБУДОВИ БАСЕЙНІВ РІЧОК ГОВТВИ ТА ПОЛУЗЕРИ

 

 

 

Надзвичайно несподіваними були результати аналізу цифрової моделі

 межиріччя річок Хоролу, Псла та Ворскли. Представлений на рис.1 (верхня

частина), і далі на рис. 2 - 5, візуалізовані варіанти цифрової моделі

дозволяють, на нашу думку, у повному обсязі побачити складну систему

гідромережі району і відтворити етапи її становлення.

 

Безумовно, найбільш яскраво на представлених моделях відтворена сучасна,

найбільш активна складова гідромережі району. На нижній частині рис.1

показані головні компоненти гідромережі. Найбільш темними ділянками

відображені сучасні заплави Дніпра, Хоролу, Псла, Ворскли та Орелі. До

них прилягають більш світлі смуги надзаплавних терасових рівнів

HYPERLINK "http://www.geo.univ.kiev.ua/ukrainian/pazynych/canada/" \l

"_ftn1" \o "" [1] . Наведені на вищезгаданих рисунках схеми дозволяють

зробити висновок про синхронність розвитку гідромережі району і

визначити, що окрім сучасної заплави в межах річкових долин представлені

ще дві надзаплавні тераси.

 

Але говорячи про етапність розвитку долин цієї ділянки басейну Дніпра

слід звернути увагу на ту обставину, що кожен з терасових рівнів може

представляти не один, а два етапи розвитку, які пов’язані зі зміною

режимів водності річок під час танення стаціонарних снігово-льодових

шапок. Про наявність двох незалежних циклів формування сучасної заплави

йшлося у попередньому розділі. На рис.3.1.2 наведені фрагменти

топографічної карти та космічного знімку, які ілюструють зміну ширини

русла Говтви у післввалдайський час. У тексті розділу 3.1. дане

пояснення цього явища а також особливостей формування морфології долин

річок в перигляціальних умовах.

 

Серед геоморфологічних рівнів та елементів палеогідромереж району слід

виділити вододільні простори, що представляють собою неогенове плато

/4/, рівень „мертвої долини” HYPERLINK

"http://www.geo.univ.kiev.ua/ukrainian/pazynych/canada/" \l "_ftn2" \o

"" [2] (на рис.1 зазначена цифрою 1), та рівень палеодолини Полузери

(на рис.1 зазначена цифрою 2). Висотні та вікові відношення цих рівнів

будуть розглянуті трохи далі. Цифрами 3 та 4 показані два цікаві

геоморфологічні утвори:  Козельщенський та Кобеляцький погорби.

 

Друга група елементів палеогідромережі є найбільш давньою, такою, що

виникла ще на незайманому вододільному просторі. На схемах ця

гідромережа представлена вузькими, складно переплетеними  долинами.

Візерунок гідромережі є унікальним та незвичним (рис.2 – 5).  На думку

більшості авторів /4, 9, 10, 11/, ці долини, як і „мертва долина”, є

долинами стоку талих вод Дніпровського віку.

 

Якщо виходити з гіпсометричного співвідношення цих долин з вододільними

просторами, то безумовно вони є найбільш давньою гідромережею району. Їх

середній вріз коливається в межах 10-15 м, а максимальний  перевищує 30

м (див. профіль на рис.2). Сьогодні ця гідромережа тільки частково

використовується активними тимчасовими потоками. В її межах протікають

струмки Вовчий, Кобелячка, Потічок та інші, але більша частина цієї

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ