UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРиси творчого портрету Івана Манжури (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9512
Скачало321
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Риси творчого портрету Івана Манжури

 

План

 

1.      Життєвий шлях поета.

 

2.      Етнографічно-фольклористична діяльність І.Манжури.

 

3.      Лірика І.Манжури. Характеристика мотивів і жанрів.

 

4.      Поеми “Трьомсин-богатир” та “Іван Голик”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Життєвий шлях поета

 

“Талановитий з натури, та безталанний життям Іван Манжура (1851–1893)

своєю особою дав ще один приклад неабиякої пропащої сили, що згинула

марно серед нашого лихоліття” (Єфремов, с.495).

 

Так характеризує постать І.Манжури у “Історії українського письменства”

С.О.Єфремов. Характеристика його стисла, може, навіть надто стисла,

проте неупереджена і загалом схвальна. “Співцем степу, тихої

господарської праці та хліборобського, хоч дрібного, але насущного

клопоту” називає він поета, що народився 1 листопада 1851 року.

 

Іван Іванович Манжура народився у м.Харкові в родині дрібного чиновника,

який, позбувшись посади, постійно бідував, а бідуючи – мандрував по

селах і містах Харківщини та Катеринославщини. Поет згадував про це в

листі до М.Ф.Сумцова від 6 липня 1892 р.: [цит. лист].

 

Мати І.Манжури померла, коли йому було 5 літ від роду, батька він

втратив, коли мав 13 років. На хлопця звернула увагу рідна тітка по

матері – дружина відомого вченого професора О.Потебні. Вона віддала його

на навчання до повітової школи. Іван вчився добре. Згодом його як

кращого учня прийняли на казенний кошт до Харківської гімназії. Але

гімназію Манжура не скінчив. За непокірну вдачу його виключили з

передостаннього – 6-го класу гімназії. Манжурі було тоді 19 років. Один

час він заробляє на життя з приватних уроків, а потім, у 1870 р.,

вступає до Харківського ветеринарного інституту, з якого у 1872 р. був

виключений за “неблагонадежность поведения”.

 

Після виключення з інституту Манжура живе на Катеринославщині, працює на

різих дрібних посадах, довго не засиджується на одному місці. Мандрує по

селах, містечках, пильно вивчає народне життя, збирає народні пісні,

казки, приповідки, мовний матеріал. Записує також і російські народні

пісні. Частина фольклорного матеріалу, зібраного І.Манжурою в ті роки,

була опублікована у виданні “Юго-Западного Отдела Русского

Императорского Географического общества”, в збірнику В.Антоновича і

М.Драгоманова “Исторические песни малорусского народа” (1875, Київ), а

також у таких виданнях М.Драгоманова, як “Малорусские народные предания

и рассказы”, “Нові українські пісні про громадські справи”, “Політичні

пісні українського народу”.

 

У середині 70-х років Манжуру захоплює мужня боротьба слов’янських

народів проти турецьких поневолювачів. 1875 р. він виїжджає до Сербії,

бере участь у боротьбі проти турків. У бою Манжура був поранений.

Повернувшись на батьківщину, він працює вчителем, наглядачем поштової

станції і починає знову активно збирати фольклор, науково його

опрацьовувати. Щоб уникнути матеріальних нестатків, Манжура займається

збиранням колекцій комах, рослин, тварин. Продає їх і з цього живе. На

ці ж роки припадає і початок його поетичної діяльності. У 1884 р. він

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ