UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗасновки і напрямні сучасних досліджень літературно-критичних жанрів ( на прикладі літературної критики Західної України 20-30-х років ХХ століття) (
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1640
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Засновки і напрямні сучасних досліджень літературно-критичних жанрів (

на прикладі літературної критики Західної України 20-30-х років ХХ

століття)

 

 

 

Функціонально-комунікативний підхід до вивчення літературної критики

(її історії також) вимагає відповідного понятійно-термінологічного

апарату. Переакцентування уваги з історії ідей та критеріїв оцінки

літературних явищ на історію діяльності критиків у контексті

літературно-мистецького життя підкреслює роль і значення засобів

порозуміння між учасниками комунікативної ситуації — форм висловлювання

критиків, кодів їх ефективного спілкування з письменниками і читачами.

 

Традиційно формами висловлювань критиків з приводу мистецьких явищ, їх

функціонування в суспільстві є жанри критики: рецензії, огляди,

літературно-критичні портрети, ювілейні статті, некрологи, монографії,

які різною мірою виконують основні функції критики — інформативну,

просвітньо-дидактичну, регулятивно-корегуючу. У стосунку до мети виступу

критика ці жанри є засобами її досягнення, однак до цих останніх

зараховують і органи преси, зокрема ЗМІ (засоби масової інформації).

Крім названих уже основних жанрів критики, функції інформування,

поціновування виконують також звичайна бібліографія, анотована

бібліографія, анотації, хроніка мистецького життя, а також маніфести

письменницьких організацій, програми (платформи) часописів і видавництв.

 

Критики міжвоєнного періоду вже застали апробовану у журналістській

практиці і літературному житті цю кількість жанрів, їх номінування, хоча

й не завжди з коректним термінологічним статусом. У західноукраїнській

періодиці XIX — початку ХХ ст. фігурували також публікації під назвами

«оповістка», «сильветка», «причинки», «уваги», «розправа», «есей»,

«нотатки». Широко функціонували такі номінації усних і письмових

виступів, як «реферат», «слово», письмових публікацій — «стаття»,

«текст». Але їх дефініцій, тим більше досліджень структури, поетики не

було (принаймні, ми не знайшли). Частотність вживання

літературно-критичних жанрів виявляла їх типову структуру, забезпечувала

тяглість традиції. Отже, описуючи стан літературної критики окресленого

періоду, користуємося передусім тими термінами, які функціонували тоді,

намагаємося реконструювати поняття, що фіксувалися ними. Матеріалом для

співвідношення системи понять-термінів є текст публікацій, щодо яких

застосовується певне назівництво. Одначе структурно-змістові домінанти,

однотипність (типовість) публікацій, які можна зарахувати до якогось

жанру (одного із вже відомих чи новотвору), доводиться переважно

встановлювати сучасному дослідникові, звісно беручи до уваги

розпорошені, принагідні міркування, спостереження учасників тодішнього

літературного життя. Це завдання ставить нас перед необхідністю

використання, крім традиційного понятійно-термінологічного апарату, і

деяких нововведень, що з’явилися у науці пізніше об’єктів дослідження,

зокрема в 60-80-і роки ХХ ст., і досі деякі з них не набули змістової і

операціональної однозначності. Йдеться насамперед про розширення

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ