UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛітературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до літературної критики (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4577
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Літературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до

літературної критики

 

 

 

Кількість періодичних українськомовних видань, які виходили у Львові з

1922 по 1939 рік і різною мірою висвітлювали проблеми культури, в тім

числі і літератури, коливається в межах 20-25 одиниць. Такий (відносно

високий для регіону) показник включає в себе і часописи, що торкалися

літературних явищ дуже рідко, принагідно і поверхово, і видання, які

висвітлювали переважно або виключно літературний процес у Галичині.

Згадані цифрові коливання пояснюються нестійкістю літературних

угруповань, що їх випускали, матеріальними нестатками, політичною

нестабільністю в краї.

 

«Старожилами і довгожителями» у цій ситуації можна вважати газети «Діло»

та «Новий час», журнал «Літературно-науковий вісник» і «Записки

Наукового товариства ім.Шевченка». Від 5-ти до 9-ти років «прожили»

«Ми», «Світ», «Дзвони», по 2-4 роки існували «Вікна», «Нові шляхи»,

«Поступ», «Назустріч», «Напередодні», «Дажбог», «Наш світ», «Наша хата»,

«Обрії». Решта ж, з’явившись публіці кількома числами, зникали, не

проіснувавши й року. Деякі галицькі газети випускали спеціальні додатки,

як, наприклад, «Літературно-мистецький додаток «Нового часу» або

«Література-мистецтво-наука. — Додаток до «Мети». Вони виходили окремими

випусками, а додаток до «Діла» з’являвся щосуботи разом з основним

виданням.

 

Ми розглядаємо в першу чергу видання, що спеціально висвітлювали

проблеми художньої літератури і літературної критики, тому зосередимо

увагу лише на 17-ти.

 

1. Перші спроби: традиції та пошуки

 

 

 

Хронологічно першим літературно-мистецьким часописом Галичини повоєнних

років був журнал «Митуса», що побачив світ у Львові у січні 1922 року.

Його видавцем і відповідальним редактором був Володимир Щуровський, до

редакційної колегії входили колишні січові стрільці, молоді письменники

Василь Бобинський і Роман Купчинський, ілюстрував журнал Павло Ковжун.

«Митуса» складався з розділів: «Поезія», «Поетична проза», «Мистецька

трибуна», у якому автори знайомили читачів з модерними явищами у

літературі, музиці, малярстві, скульптурі; «Хроніка» —

літературно-мистецькі події у світі, і неперіодичної рубрики «Книжки до

оцінки», в якій подавалися короткі анотації книжок, що виходили друком у

Львові. Саме у «Митусі» було вперше зроблено спробу задекларувати напрям

літературного угруповання. В.Бобинський у статті «Від символізму — на

нові шляхи» проаналізував процес формування символізму в українській

літературі. З цієї статті галичани дізналися про існування на

Наддніпрянщині груп «Музаґет», «Мистецький шлях», «Київська професійна

спілка митців слова», «Фламінго», «Боротьба», «Гречкосій». Називаючи

першими українськими символістами Ольгу Кобилянську, В.Стефаника,

М.Яцкова, В.Бобинський простежував вплив символізму (а сюди він включав

і футуризм, і динамізм) на сучасних йому авторів. Оцінюючи «Сонячні

кларнети» П.Тичини, твори Д.Загула, Я.Савченка, згадуючи О.Слісаренка,

В.Ярошенка, В.Кобилянського, Галину Журбу, М.Івченка, Г.Михайличенка,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ