UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЄвген-Юлій Пеленський (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2631
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЄВГЕН-ЮЛІЙ ПЕЛЕНСЬКИЙ

 

У літературно-мистецькому та науковому житті 30-х років у Галичині ця

постать вирізняється передусім багатогранністю творчих зацікавлень.

Бібліограф, історик літератури, видавець, журналіст — він у кожній з

ділянок розкрив нову грань своєї натури. Та чи не найяскравіше вписав

він своє ім'я в розвиток літературознавства і критики цього періоду, хоч

наукова та видавнича діяльність його тривала й згодом.

 

Є.-Ю.Пеленський не формулював якоїсь чіткої теоретичної доктрини, якій

підпорядковував би факти літератури. Людина чіткої національної

орієнтації, він водночас не зводив літератури до функції утвердження

засобами слова волі й чину на противагу мислі й краси, як це робив

Д.Донцов, не заперечуючи ролі світогляду для письменника, як

М.Рудницький. Стверджуючи, що література повинна спиратися на засади

християнської етики, він виступав проти зведення їх до рамок вузької

конфесійності, як деякі представники католицької критики. Тому статті та

рецензії Є.-Ю.Пеленського мають значення не тільки факту літературного

життя 30-х років, а й можуть прислужитися дослідникам при осмисленні

літературного процесу XX століття, його періодизації і характеристики

основних течій.

 

Літературна та громадська діяльність Є.-Ю.Пеленського почалася рано, в

двацятирічному віці, але обставини склалися так, що активна творча праця

його на батьківщині тривала ледь понад десятиліття — далі довелося

працювати в умовах еміграції.

 

Літературознавчі зацікавлення посідають найважливіше місце, якщо брати

до уваги весь комплекс дисциплін про красне письменство — історію і

теорію літератури, літературну критику та бібліографію. Наголошую на

цьому, бо всі ці галузі науки про літературу постають у його працях у

“скомплікованому”, як кажуть поляки, вигляді; це прагнення до повноти

охоплюваного матеріалу поєднується з аналізом тексту, а конкретні деталі

наштовхують на зіставлення, аналогії або ж певні теоретичні

узагальнення.

 

Уже на початку літературознавчої діяльності дослідник прагнув до

синтезу, усвідомлюючи небезпеку “причинкарства” в працях тогочасних

учених, де переважало з'ясування частковостей, без широкого погляду на

розвиток літератури як на процес, без узагальнення фактів. Брак синтезу

він вважав недоліком не тільки в літературознавстві, й в етнографії,

філософії та й громадському житті1.

 

Засилля в науці “причинкарів” і “довботекстів” відзначали й інші його

сучасники, зокрема М.Гнатишак (із визнанням деякої корисності такого

типу праць) і Б.-І. Антонич (із констатацією глухоти авторів до

мистецької вартості творів), але вони пропонували власні теоретичні

підходи — концепція ідейно-етичного естетизму Гнатишака чи трактування

Антоничем мети мистецтва — викликали в нашій психіці ті переживання,

яких не дає реальна дійсність.

 

Є.-Ю.Пеленського цікавила історія літератури — як її безпосереднє буття,

живий процес, що, з одного боку, єднає віки й покоління одного народу, а

з другого — пов'язує багатьма вузлами його культуру з культурою інших

народів.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ