UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Тракало (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось972
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Василь Тракало

 

Великий епічний роман Василя Тракала “Колонія” прийшов до українського

читача завдяки відомому в Галичині видавництву “Збруч” – ошатно видана

книга справляє приємне і навіть трішки ошелешуюче враження. Ще б пак!

Обсяг роману – понад 800 сторінок. Сьогодні це випадок не тільки

рідкісний (переживаємо час вутлих прозових книг і поетичних збірок), але

й унікальний у свому роді. Щоправда, кількома роками раніше Іван

Гермаківський подарував нам тетралогію “Хрест над колискою”, яка за

обсягом майже дотягується до монументальної “Колонії”. Але читання

тетралогії дещо розчарувало: публіцистичність там превалює над

художністю. Тому перше, що спадає на думку, коли в руках опиняється

роман В.Тракала: а що ж тут? Чи зумів автор дотриматися високих вимог

жанру? Чи не схибив у слові? Чи має власний вироблений стиль? Чи перед

нами знову публіцистична оповідь, а чи живе і образне художнє письмо?

Побоювання не марні, бо Василь Тракало до цього майже нічого не

оприлюднив з художньої прози – ні в малих, ні в більших жанрах. Читачам

він відомий як журналіст. Щоправда, до цього друкувалися окремі

фрагменти з “Колонії” у журналах “Тернопіль” і “Сучасність”. Але як

виробити стале враження з невеликих витягів, та ще, мабуть, найбільш

вдалих?

 

Щоб прочитати “Колонію” у повному обсязі, довелося присвятити їй кілька

днів. То було цікаве і, сподіваюся, корисне читання, бо перед внутрішнім

зором постали картини більш як піввікової історії нашого народу,

розказані людиною небайдужою, справді закоханою у свій край і щиро

стурбованою його завтрашнім днем. Книга пройнята щирим болем, написана

пером пристрастним і гарячим. Відчувається також, що автор добре

обізнаний з історією Галичини, зумів віднайти справді рідкісні архівні

документи і зібрати численні свідчення очевидців. За кожним його словом

стоїть доля сотень людей, їх страждання і біль, святі пориви, любов і

гнів. Ритм оповіді, узятий автором роману, високий і динамічний,

тональність жива і пульсуюча (хоча вона протягом усього твору кілька

разів суттєво змінюється), висвітлення подій назагал вірне, суголосне з

історичною правдою.

 

Центральною стрижневою фігурою твору, до якої в основному сходяться усі

сюжетні лінії, є Іван Млиновий, а, так би мовити, опорною точкою –

галицьке містечко з поетичною назвою Жнивиця. Образ Млинового виписано

найбільш повнокровно і випукло, а розвиток його світогляду і формування

характеру подано в еволюційному зростанні. Спершу це романтичний месник,

який прагне помститися убивцям свого батька – польським шовіністістам, а

згодом – мученик фашистських таборів і вигнанець з рідного краю, що

прагне утвердитися на чужій заокеанській землі. Одразу ж поділюся

суб’ктивними враженнями: ота перша частина роману, у якій Іван Млиновий

діє по-авантюрному необдумано, так разюче нагадуючи чи то Довбуша

місцевого масштабу чи такого собі сучасного Робін Гуда, мені найбільше

припала до душі. Наша література просто стужилася за героєм такого типу.

І я рішуче ж відмітаю усі розмови про те, що такого, мовляв, не могло

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ