UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридичний і медичний критерії й правові наслідки психічних розладів особи в період після здійснення нею злочину, але до винесення судом вироку (рефера
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1648
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридичний і медичний критерії й правові наслідки психічних розладів

особи в період після здійснення нею злочину, але до винесення судом

вироку

 

Психічні розлади, що виключають карно-процесуальну дієздатність

обвинувачуваного. Відповідно до закону, особа, у якого після здійснення

злочину наступив психічний розлад, що позбавляє його можливості

усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій

(бездіяльності) або керувати ними, звільняється від покарання (ч. 1 ст.

81 КК РФ).

 

На відміну від несамовитих, не підлягаючої кримінальної

відповідальності, особи, що занедужали глибоким психічним розладом після

здійснення злочину, не підлягають покаранню. Діяння несамовитого не є

злочином, у зв'язку із чим виключена й постановка питання про

кримінальну відповідальність. Єдина її підстава - склад злочину. Особи,

про які мова йде в ст. 81 КК, злочин зробили й відповідальності

підлягають. Але вона не може бути реалізована в покаранні, що у цьому

випадку незастосовно по двох підставах: 1) попереднє або судове слідство

(залежно від часу початку захворювання) без участі захворілого, котрий

займає в справі процесуальне положення обвинувачуваного, не можуть бути

проведені, а справа не може бути кінчено винесенням вироку

(карно-процесуальна перешкода); 2) саме покарання не можна не

призначити, не виконати стосовно суб'єкта із глибоким психічним розладом

(кримінально-правова перешкода).

 

Норма ч. 1 ст. 81 КК носить кримінально-правовий характер, але в ній не

можна не бачити й істотного карно-процесуального компонента. Причому

карно-процесуальна перешкода логічно й хронологічно передує

кримінально^-правовому.

 

У зв'язку із цим утримується в КК формулювання юридичного критерію

психічного розладу, покликане визначити його глибину (вага),

представляється не занадто вдалої. Тому що в розглянутому випадку суть

справи не в тім, що розлад не дозволяє обвинувачуваному усвідомлювати

фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або

керувати ними. Раз злочин був зроблений в осудному стані, те даний

суб'єкт не був позбавлений зазначеної здатності. Але виникле після цього

психічний розлад не дозволяє йому самостійно брати участь у судочинстві.

Він не може в чинність хвороби адекватно сприймати имеющие значення для

справи обставини, розуміти сутність своїх процесуальних прав і

обов'язків, робити дії, у яких реалізуються його права. Так,

обвинувачуваний із глибоким психічним розладом нездатний правильно

зрозуміти суть пред'явленого обвинувачення й значення його доказів, що

обґрунтовують; він не в змозі, захищаючи свої права, представити свої

докази, заявити клопотання, принести скаргу та ін. Іншими словами,

психічний розлад робить обвинувачуваного процесуально недієздатним.

 

В англо-американському праві подібні стани психічно хворого

обвинувачуваного йменуються «нездатністю стати перед судом». Цим

формулюванням користуються іноді й вітчизняні фахівці, у першу чергу

судові психіатри, що варто визнати небажаним (або, принаймні, саме

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ