UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗвільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1276
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів

важким психічним розладом

 

Як ми вже відзначали, засуджені до позбавлення волі забезпечуються

психіатричною допомогою по підставах і в порядку, установленим

законодавством про охорону здоров'я. Психіатрична допомога виявляється

під час і по місцю відбування покарання. Але засуджений може занедужати

важким психічним розладом, що робить сам процес виконання покарання

неможливим. У результаті виникає необхідність звільнення хворого від

відбування покарання.

 

Згідно ч. 1 ст. 81 КК, від подальшого відбування покарання звільняються

засуджені, захворілі після здійснення злочину психічним розладом, що

позбавляє їхньої можливості «усвідомлювати фактичний характер і

суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними».

Одночасно зі звільненням суд може призначити таким особам примусові міри

медичного характеру. Аналогічна норма втримується в ст. 362 УПК у її

нинішній редакції. У редакції, що діяла до 1 січня 1997 р., мова йшла

про звільнення від покарання осіб, що страждають хронічною щиросердечною

хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання. Виключення з тексту

закону згадування про хронічний характер хвороби варто розцінити як явно

невдале. Суть справи в наступному.

 

По сформованій практиці при захворюванні засудженого важким, але

оборотним (тимчасовим) психічним розладом психіатрична допомога

виявляється без звільнення від покарання. Як правило, особа

направляється в психіатричний стаціонар (лікарню, психіатричне

відділення) пенітенціарної системи. По виходу із хворобливого стану

засуджений знову направляється у виправну установу, а час, проведений їм

у стаціонарі, входить у строк відбування покарання.

 

Подібний підхід до психічних розладів, що не ставиться до хронічних,

базується не тільки на сформованій багаторічній традиції вітчизняної

пенітенціарної психіатрії. Звільнити від покарання й направити на

примусове лікування засудженого з тимчасовим психічним розладом

найчастіше об'єктивно неможливо. Процес звільнення й можливого

застосування примусових медичних мір (а цей комісійний психіатричний

огляд особи в умовах стаціонару, судова процедура розгляду справи,

напрямок особи в психіатричну установу на примусове лікування,

проведення лікування і його скасування в судовому порядку) у багатьох

випадках виявиться триваліше, ніж саме захворювання. Тому й після

виключення зі ст. 362 УПК згадувань про хронічний характер психічної

хвороби питання про звільнення від покарання засуджених з важкими

психічними розладами варто розглядати лише за умови, що цей розлад є

хронічним.

 

Тим самим хронічний психічний розлад є медичний критерій психічних

розладів розглянутого виду. У якості їхнього юридичного критерію

виступає формулювання про неможливість для захворілого «усвідомлювати

фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або

керувати ними»*. За допомогою юридичного критерію визначається глибина

(вага) психічного захворювання, наявність якого в засудженого обумовлює

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ