Реферат на тему:
Характеристика основних порід деревини
До хвойних порід належать: сосна, ялина, листвениця, піхта, кедр.
Деревина сосни (особливо сосни, що росте в північних районах
європейської частини Росії) має високі фізико-механічні властивості. ЇЇ
застосовують у промисловому, житловому, залізничному,
сільськогосподарському будуванні; у мосто-, корабле-, вагоно-, авто-,
обозобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні і
літакобудуванні; у меблевому виробництві, виробництві будівельних
деталей, тари тощо.
За фізико-механічними властивостями ялина поступається перед сосною, але
за коефіцієнтом якості дещо (на 3-4 %) її переважає. Деревину ялини
стругати важче, ніж деревину сосни, що пояснюється більшою сучкуватістю
і підвищеною твердістю сучків, а також темними просмоленими сучками, що
часто трапляються.
Переваги: однорідність будови, білий колір, що довго зберігається, мала
смолистість, висока здатність резонувати. У більшості випадків
застосовується поряд із сосною. Крім того, її застосовують при
виготовленні музичних інструментів, тари під продовольчі товари
(маслотари), у виробництві гонту, дранки, обечайки, стружки для
пакування яєць тощо.
Деревина листвениці має високі фізико-механічні властивості, за густиною
і міцністю приблизно на 30% переважає сосну. Відзначається стійкістю до
гниття, порівняно невеликою сучкуватістю. Підвищена твердість і
смолистість утруднюють обробку. Велика відмінність між радіальним та
тангентальним всиханням зумовлюють схильність до розтріскування.
Застосовується у будівельних конструкціях, де потрібні висока міцність і
стійкість до гниття; замінює дуб у вагонобудуванні; використовується у
мобільному виробництві, для виготовлення паркету, а також в
обозобудуванні.
Деревина піхти сибірської має помітно нижчі фізико-механічні властивості
порівняно з деревиною ялини (густина і міцність при стисненні нижча на
15-25%, при статичному вигині – на 20%, ударна в’язкість – на 50%).
Деревина піхти кавказької за своїми властивостями не поступається
деревині ялини і застосовується нарівні з нею. Піхту кавказьку
застосовують як резонансну деревину.
Деревина кедра м’яка, легка, добре обробляється. За фізико-механічними
властивостями займає проміжне місце між деревиною ялини сибірської і
піхти сибірської, але стійкість до гниття має вищу. Міцність при
стисканні і статичному вигині нижча на 4-5 % при густині рівній густині
сибірської ялини. Застосовують у виробництві олівців (лего і гладко
ріжеться у різних напрямках), у столярному та мебелевому виробництвах
(гарний зовнішній вигляд – колір і текстура).
До листяних кільцесудинних порід належать дуб, ясен тощо. Деревина дуба
характеризується високими міцністю і твердістю, стійкістю до гниття,
здатністю гнутись, має гарну текстуру і колір. Застосовують у
столярному, меблевому і паркетному виробництві при виготовленні шпона; в
обозо-, вагоно, кораблебудуванні, а також у сільськогосподарському
машинобудуванні і у виробництві заготовок клепки до бочок на вино.
Деревина ясеня має високу міцність і в’язкість, мало здатна до
розтріскування, за досить гарною текстурою подібна на деревину дуба,
добре гнеться. Міцність при статичному вигині, ударна в’язкість і
торцьова твердість вищі порівняно з деревиною дуба в середньому на 15 %.
Порівняно з ясенем звичайним фізико-механічні властивості ясеня
маньчжурського дещо нижчі: міцніть при статичних навантаженнях менша
приблизно на 10%, а ударна в’язкість в середньому нижча на 40%.
Застосовують переважно у виробництві спортивного інвентаря, в обозо-,
вагоно-, кораблебудуванні, а також у меблевому виробництві при
виготовленні шпону. З ясеня виготовляють сходові перила і рукоятки
інструментів.
До листяних розсіяносудинних порід належать береза, липа, бук тощо.
Деревина берези вирізняється високою міцністю (особливо при ударних
навантаженнях), однорідною будовою і кольором, середньою густиною і
твердістю, але малою стійкістю до гниття. Галузь застосування:
виробництво лущеного шпону, фанери, деревостружкових плит, деревошарових
плит, лиж, котушок. Її також застосовують у меблевому виробництві,
виробництві будівельних деталей, тари тощо.
Деревина липи має невисокі фізико-механічні властивості (приблизно як
осика), м’яка, легка, має однорідну будову, добре ріжеться, мало
тріскається і слабо коробиться. Через незначну зміну форми і легкість
обробки її застосовують у виготовленні креслярських дощок, моделей у
ливарній справі, дерев’яного посуду, олівців, різних виробів, іграшок, а
також тари на рідкі продукти, шухляд до столів, дерев’яної стружки для
пакування парфумерії.
Деревина бука має високу міцність, гарну текстуру на радіальному
розрізі, але малу стійкість до гниття. Порівняно з деревиною дуба
густина, твердість і міцність при стисненні вздовж волокон нижча
приблизно на 2-10%, міцність при статичному вигині та ударна в’язкість
майже однакові. У пропареному стані добре гнеться. Застосовують її у
виробництві гнутих меблів, для виготовлення стругального шпону,
паркетних виробів, музичних інструментів (корпусів). Застосовують також
в обозо- і машинобудуванні, для виготовлення тари навершкове масло,
дитячих лиж, весел, взуттєвих колодок, каблуків, шпуль, ткацьких
човників, креслярських інструментів (лінійок, трикутників тощо).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
