UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрографія та розвиток пост-гляціальних процесів південно-західної Канади та східної Європи (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1326
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Орографія та розвиток пост-гляціальних процесів південно-західної Канади

та східної Європи

 

 

 

На відміну від південно-західної Канади, вік післяльодовикового рельєфу

якої не перевищую 8 тис. років, рельєф центральної та східної Європи

несе на собі відбитки, як мінімум, трьох льодовикових епох і його вік

сягає 150-180 тис. років. Тільки рельєф північно-західної частини

Європи, Скандинавія та території, що прилягають з півдня та

південного-сходу до Балтійського моря, за віком відповідають рельєфу

південно-західної Канади. Хоча рельєф цієї частини Європи в силу вищої

інтенсивності екзогенних процесів зазнав значно більших змін, проте, тут

і сьогодні  можна побачити багато спільних рис у їх будові з молодим

рельєфом Канади. У той же час, початковий рельєф, що сформувався після

Дніпровського та Московського зледенінь був у значній мірі перетворений

явищами, що мали місце в маргінальній частині Валдайського льодовика.

Головної причиною цього є орографія регіону. Для порівняння розглянемо

орографічні особливості території південно-західної Канади та східної

Європи. На рис. 1.1. наведена об’ємна модель поверхні південно-східної

Канади від передгір’я Скелястих гір до Гудзонової затоки.

 

 

 

 

Рис. 1.1. Об’ємна модель території південно-східної Канади від

передгір’я Скелястих гір до Гудзонової затоки (вид з півдня)

 

 

 

З моделі та гіпсометричного профілю видно, що під час абляції

Вісконсинського льодовика його межа поступово переміщувалася у напрямку

до Гудзонової затоки, при цьому тіло льодовика являло собою греблю, що

блокувала стік води і довгий час утримувала велетенське озеро. Лише

частково, що видно з локальних гідрографічних схем, вода з озера стікала

до басейну Міссурі (див.розд. 2), головним же напрямком стоку залишався

північний-схід. Площа озера зменшувалася поетапно, що скоріш за все було

пов’язане з відкриттям нових каналів стоку в обхід льодовика. Етапність

зменшення площі озера можна простежити за наявністю великої кількості

палеоберегових ліній (рис. 1.2.). Наведений приклад є типовим для цієї

частини території Канади. І як це буде показано у наступному розділі,

палеоберегові лінії є одним з найбільш поширеніших елементів сучасного

рельєфу Канади.

 

 

 

 

A Б

 

Рис. 1.2. Орографічна схема (А) та об’ємна модель (Б) південно-західного

схилу улоговини озера Вінніпег (вид з півдня).

 

 

 

Істотною різницею в орографії між територіями, що зазнали впливу

зледенінь в межах північної Америки та Європи є наявність вододілу між

Балтійським та Чорним морями (рис. 1.3.) та існування на певних часових

відрізках значних за розмірами водойм в межах сучасного басейну Дніпра

/6, 6, 19, 23/. Наявність гіпсометричного бар’єру  спершу протидіє руху

льодовика, але потім прискорює його рух у південно-східному напрямку.

При абляції вододіл розділяє льодовик та талі води на дві частини, події

в яких розвиваються за протилежними схемами.

 

За сценарієм, подібним до абляції Вісконсинського льодовика у Північній

Америці /34, 35, 36, 37, 38/, події у Європі розгорталися лише під час

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ