UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКороткий огляд історії типологічних досліджень (реферат)
АвторPetya
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4858
Скачало238
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Короткий огляд історії типологічних досліджень

 

ПЛАН

 

Порівняльно – історичний метод і зародження генеалогічної типології.

 

Класифікуюча типологія (В. Гумбольдт, Ф. і А  Шлегелі, А. Шлейхер,

Г. Штайнталь, Ф. Містелі, Н. Фінк, Ф. Ф. Фортунатов).

 

Характерологічна концепція типології (В. Скалічка, В. Матезіус, Е. Леві,

П. Гартман).

 

Ступінчаста типологія (Е. Сепір, Дж. Грінберг).

 

Типологія мовних систем (М. С. Трубецькой, А. В. Ісаченко,

Т. Мілевський, Ч. Базель).

 

Типологічні дослідження на території колишнього РС.

 

1(6). Порівняльно – історичний метод і зародження генеалогічної

типології

 

Різноманітність структур різних мов, з якими зіткнулися європейці у

16 – 18 ст. у зв’язку з розвитком мореплавання і торгівлі, не могли не

звернути на себе увагу вчених.

 

Цікавість до мов зросла після того, як у кінці 18 на початку 19 століття

європейці познайомилися з мовою древньої Індії – санскритом, яка була

мовою священних книг древніх індійців.

 

На противагу багатьом сучасним європейським мовам з їх відносно простою

морфологією, з відсутністю у багатьох з них систем відмінків санскрит

володів добре розвинутою флективною системою, діленням іменників за

основами, складною фонологічною системою.

 

Німецький учений Фрідріх Шлегель (1772 - 1829) (автор книги “Про мову і

мудрість індійців” (1808 р.)), вперше звернув увагу на відмінності у

структурі мов, виділивши дві групи: мови з афіксами або афіксуючі мови,

куди він відніс тюркські,

 

(турецька, азербайджанська, алтайська, башкирська, гагаузька, казахська,

караїмська, каракалпацька, карачаєво – балкарська, киргизька, кримсько -

татарська, кумикська, ногайська, татарська, тувинська, туркменська,

узбецька, хакаська, чуваська, шорська, якутська)

 

полінезійські

 

(входять до малайсько – полінезійської групи австронезійської мовної

сім’ї, однієї із найбільших мовних сімей. Австронезійські мови поширені

на Малайськом архіпелазі (Індонезія, Філіппіни), на о. Малага, у деяких

південних районах Індокитаю, в Океанії, на о.Мадагаскар, о. Тайвань.

Кількість мов – близько 800. Загальна кількість мовців – понад 250 млн.

 

Малайсько – полінезійської група поділяється на три гілки: західну,

центральну та східну. До західної гілки цієї групи належать, зокрема

бугійська, макасарська, саданська, індонезійська мови, мови дурі, майва,

ендекан, мандарська мова та ін., до центральної – мови східної частини

М.Зондських островів та більшої частини Молукських островів, до східної

- ангела, буготу, ватуранга, тонга, ніуа, самоа, маршальська, науру,

кірібаті та ін. До 60 – х років 20 ст. мови сучасних західної та

центральної гілок зараховували до т.зв. індонезійських (малайських)

мов))

 

а також китайську мови,

 

(разом з дунганською мовою належить до китайської групи китайсько –

тібетської мовної сім’ї; друга група цієї сім’ї – тібето – бірманська

(мови тібетська, бірманська, каренська, хані, маніпурі, бодо і т.д.))

 

які, як він вважав, виражають відносини між словами чисто механічним

шляхом; і мови флективні, куди він зарахував семітські, грузинську і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ