UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудоустрій Литовсько-Руської держави (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14918
Скачало597
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему:

 

на тему:

 

Судоустрій Литовсько-Руської держави

 

 

План

 

Вступ

 

Входження українських земель до Литовського князівства.

 

Етапи розвитку судоустрою.

 

Судові установи:

 

а. земський суд;

 

б. гродський суд;

 

в. підкоморський суд;

 

г. церковні суди;

 

д. суди у містах з Магдебурзьким правом;

 

е. цеховий і вотчинний суди;

 

є. копний суд.

 

4. Судова система на Запоріжжі.

 

Висновок

 

Використана література

 

Вступ

 

Спочатку, після входження українських земель до литовського князівства,

діяла судова система, яка була притаманна Київській Русі. До кінця 14

ст. суд великого князя литовського був аналогічний суду княжої доби. Вся

повнота судової влади належала главі держави або удільним князям. Від

себе вони передавали справи судочинства посадовим особам – воєводам,

намісникам, державцям, старостам, тіунам. Удільні князі підлягали тільки

суду великого князя. Суд не був відокремлений від адміністрації. Міські

та сільські громади мали власні суди, існував церковний суд. Проте

згодом відбувається наступ на цю систему.

 

Входження українських земель до Литовського князівства

 

Після розпаду Київської держави та занепаду Галицько-Волинського

князівства державно-правовий розвиток на переважній частині сучасних

українських земель пов'язаний з експансією зміцнілої за князя Гедиміна

(1316—1341 pp.) Литовської держави. Протягом другої половини XIV ст.

більшість українських земель була приєднана до складу Великого

князівства Литовського, Руського та Жемайтійського (офіційна назва

держави). У 1387 р. галицькі землі були захоплені Польщею, на Закарпаття

поширилася влада Угорщини, а Буковиною заволоділо Молдавське князівство.

Приєднання українських земель до складу сусідніх держав негативно

вплинуло на долю української державності, оскільки вона була

ліквідована.

 

Отже, шляхом об'єднання не тільки українських, а й білоруських та

московських земель на початку XV ст. утворилася держава, до якої входили

території сучасної Білорусії, Литви, Російської Федерації та України

(зокрема, Волинь, Київщина, Поділля та частина Лівобережжя). Ця держава

проіснувала до 1569 p., коли в Любліні відбувся спільний

польсько-литовський сейм, на якому було підписано акт унії Литви та

Польщі. За умовами Люблінської унії перестала існувати литовсько-руська

форма державності українського народу, а Корона (тобто, Польща) і Велике

князівство Литовське об'єднувалися в одну державу — Річ Посполиту, яка

остаточно розпалася тільки в кінці XVIII ст.

 

До кінця XIV ст. судоустрій і судочинство в українській частині Великого

князівства Литовського були подібні до судоустрою і судочинству часів

Русі та Київської держави. Великий князь мав найвищу судову владу, однак

його компетенція обмежувалася. Так, справи по обвинуваченню князів,

бояр, урядовців, справи про позбавлення феодалів честі, обвинувачення в

антидержавних злочинах, а також скарги на рішення нижчих судів спочатку

князь розглядав одноособово, але пізніше найважливіші справи почали

вирішуватися князем спільно з пани-радою — установою центрального

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ