UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОстання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10608
Скачало949
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення

 

 

Українське козацтво в другій половині XVII – XVIII ст.

 

У період Національно-визвольної війни під проводом Богдана

Хмельницького (1648 – 1657рр.) Запорізька Січ, як державна й військова

організація, поступово втрачала свою роль. Це було визначено декількома

обставинами:

 

• У результаті Національно-визвольної війни козацьке військо звільнило

значну територію України;

 

• На звільнених тиранах почалося формування гетьманських владних

інститутів;

 

• Міста Гетьманщини перетворювалися на політичні центри Української

держави;

 

• Богдан Хмельницький створив регулярну армію, що складалося з козаків

та селян;

 

• центр міжнародного політичного життя був перенесений до гетьманської

столиці;

 

• Запорізька Січ підпорядковувалася гетьманській організації.

 

Під час Національно-визвольної боротьби на Запоріжжі залишилися

невеликі козацькі загони, очолені кошовим, якого призначив Богдан

Хмельницький. Представників Січі гетьман навіть не запрошував на

козацькі ради. На його думку, на той час запорожці вже не відігравали

такої значної ролі в житті суспільства, як на півстоліття раніше.

 

Запорізька Січ

 

у період Руїни

 

Після підписання Богданом Хмельницьким Березневих Статей Січ почала

відокремлюватися від Гетьманщини й відігравати власну роль у політичному

житті України. Уже за часі Руїни Запоріжжя відновило свої позиції, тут

переховувалися опозиційні до гетьманської влади сили. Проте на самій

Січі вже не було колишньої єдності – поступово тут виникло декілька

політичних творів:

 

проросійський

 

орієнтований на Туреччину й Крим.

 

Після підписання між Польщею та Росією в 1667 році Андрусівського миру

Запоріжжя мало перейти під юрисдикцію Росії та Польщі. Та якщо Річ

Посполита жодним чином не впливала на козацтво, то стосунки запорожців з

Росією значно зміцнили. Незважаючи на всі зусилля Москви заручитися

підтримкою Запоріжжя, козаки поступово змінювали свою орієнтацію, вони

прагнули миру з турками й татарами, а натомість були налаштовані проти

Москви.

 

У 1667 році поширилися чутки, нібито московські залоги мають зайняти

Кодак і Кременчук. У результаті запорожці вбили царського посла

Ладиженського, який їхав з посольством до татар, а кошовий Петро

Суховієнко уклав з Кримом договір про боротьбу з Московською державою.

 

Після підписання з Польщею „Вічного миру” Запорізька Січ офіційно

увійшла до складу Російської держави. Московський цар, воліючи

використати у власних інтересах запорізьких козаків, надав їм чимало

привілеїв, зокрема:

 

• передав у володіння нові території;

 

• забезпечив грошима, провіантом та бойовим спорядженням;

 

• не втручався в козацьке самоврядування ту суд.

 

Проте це не заважало козакам виступати проти Москви, особливо, коли

йшлося про побудову московських фортець. Так, у 1687-1689рр. запорожці

протестували проти зведення московських фортів під Самарою, у 1700 році

– на кордоні з Туреччиною. Питання про залоги було одним з каменів

спотикання між запорожцями і гетьманом Іваном Мазепою.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ