UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗанепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство. (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4143
Скачало883
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький,

Галицько-Волинське князівство.

 

План:

 

Занепад Київської держави.

 

Історія Галицької та Волинської земель.

 

Роман Мстиславич(1199-1205).

 

Данило Романович Галицький(1205-1264).

 

Галицько-Волинське князівсство в останні роки його розквіту

 

 

Занепад Київської держави

 

Київська держава, подібно до інших ранньосередньовічних держав, існувала

недовгий час. Протягом двох століть (за життя Володимира до 1015 року)

відокремилося Полоцьке князівство; в середині XII ст. відійшли під

проводом своїх династій останні землі, що входили як складові частини

України-Руси. З величезної держави Володимира та Ярослава залишилася

тільки Київщина з ії пригородами. Деякий час існував титул Великого

князя, але він щораз більше перетворювався на номінальний; фактичної

влади Великий князь не мав: ні екзекутиви, ні реальної сили; не мав

війська, не мав можливости примусити князів виконувати свою волю, як це

міг робити Володимир Мономах і навіть Мстислав І, що позбавляли

непокірних -князів князівства і навіть засилали їх до Візантії.

 

Розпад величезних, збитих нашвидкуруч політичних конгломератів на

зразокКиївської Русі був типовим явищем доби середньовіччя. Так на

Заході ще до підне-сення Києва дуже короткий час проіснувала створена

Карпом Великим імперія Каро-лінгів, а на Сході — від Тихого океану до

Карпат — простягалися неозорі володін-ня монголо-татар, що розпалися

після завоювання Києва лише за кілька поко-лінь. З огляду на слабкий

зв'язок, великі відстані та сильні місцеві тенденції полі-тична

роздробленість була явищем типовим. Однак історики Київської Русі з

сумомспостерігали це видовище. Відійшли у минуле перші будівничі

Київської імперіїз їхніми грандіозними проектами, широким, всеохоплюючим

світобаченням. На-томість прийшли дрібні інтриги, місцеві сварки,

обмежені цілі та вузьколобі пер-спективи ворогуючих між собою князьків.

Чудові здобутки культури, що виниклизавдяки зосередженню талантів в

одній столиці, відійшли у минуле, з ними вже немогли рівнятися часто

гідні подиву намагання окремих ремісників і вчених, розпо-рошених по

численних регіональних центрах. У більшості князівств бояри

поступоволишили свої небезпечні торговельні підприємства і зайнялися

прозаїчними справамиутримання власних маєтків. Із занепадом політичного,

культурного та економічногожиття Київська Русь перестала існувати як

цілісність.

 

На кінець XII ст. нові політичні центри посилились і відокремились

настільки, що можна вести мову про чотири групи земель, всередині яких

існували особливо тісні економічні й політичні взаємини: 1. Київська,

Чернігівська і Сіверська; 2. Галицька і Волинська; 3. Новгородська,

Псковська, Смоленська, Полоцька і Вітебська; 4. Ростово-Суздальська,

Рязанська, Устюзька, Муромська. Як вже зазначалося у другому розділі,

роздробленість була закономірним етапом розвитку феодальних відносин і

сприяла дальшому зміцненню феодальної формації. Разом з тим

роздробленість послабила сили держави і народу в боротьбі із зовнішньою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ