UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнформатика та ЕОМ – виникнення та розвиток (реферат)
АвторPetya
РозділІнформатика, компютерні науки
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6723
Скачало774
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інформатика та ЕОМ – виникнення та розвиток

 

 

Інформатика – одна з наймолодших дисциплін, корені якої сягають у

далеке минуле. Людина живе у світі інформації, і здавна існує

необхідність її збереження та передачі. Першими сховищами інформації

були бібліотеки. У середині VII ст. до н.е. при палаці ассирійського

царя Ашшурбаніпала було велике зібрання глиняних таблиць. До нинішніх

часів дійшла слава Александрійської бібліотеки, заснованої Птолемеєм,

яка нараховувала на початок I століття 700 тис. одиниць. Кожний

освічений правитель вважав своїм обов’язком сприяти розвиткові

бібліотек. У Давній Русі перша бібліотека була заснована в 1037 р.

Ярославом Мудрим при Софійському соборі у Києві. Якщо перші бібліотеки

призначалися для вищих прошарків суспільства, то у XVII-XVIII ст. Стала

помітно збільшуватися кількість національних бібліотек, виникла

необхідність систематизації книжкового фонду. У ті часи були закладені

основи бібліотечної справи, а інформація, що зберігається у бібліотеках,

стала доступною широкому колу читачів.

 

Однак не всі знання, що накопичуються і зберігаються у книгах,

відразу застосовуються на практиці. Можна згадати приклади

незатребуваних винаходів Леонардо да Вінчі (літальний апарат, підводний

човен, танк, парашут тощо), відкритих знову через 300 років. Прикладами,

близькими до інформатики, є роботи французького вченого Блеза Паскаля

(механічна підсумовувальна машина, XVII століття) і німецького фізика і

математика Готфріда Лейбніца (арифметична лічильна машина для виконання

чотирьох арифметичних дій, XVII століття). Лейбніц уперше висловив думку

про можливість машинного моделювання людських функцій і ввів термін

„модель”. Крім того, він розробив двійкову систему числення, що згодом

широко застосовувалася в обчислювальних машинах.

 

Ще за часів найдавніших культур людині доводилося розв’язувати

задачі, які пов’язані з торговельними розрахунками, з обчисленням часу,

із визначенням площі земельних ділянок тощо. Зростання обсягів цих

розрахунків призводило навіть до того, що з однієї країни до іншої

запрошували спеціально навчених людей, які добре володіли технікою

арифметичного числення. Тому рано чи пізно мали з’явитися пристрої, що

полегшують виконання повсякденних розрахунків. Так у Давній Греції й у

Давньому Римі були створені пристрої для лічби, названі абак (від

грецького слова abakion – „дощечка, покрита пилюкою”). Абак називають

також римською рахівницею (латиною – abacus). Це були кістяні, кам’яні

чи бронзові дошки із заглибленнями-смугами, у яких містилися кісточки

(або камені). Лічба здійснювалася пересуванням кісточок.

 

У країнах Давнього Сходу (Китаї, Японії, Індокитаї) існувала

китайська рахівниця. На кожній нитці або дротині в цій рахівниці було по

п’ять і по дві кісточки. Лічили одиницями і п’ятірками. У Росії для

арифметичних обчислень застосовувалася руська рахівниця, що з’явилася в

XVI столітті, але подекуди рахівниці можна зустріти і сьогодні.

 

Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ