Реферат на тему:
Учнівська молодь: проблеми самореалізації інтелектуального потенціалу
Українське суспільство перебуває в перехідному періоді, який
характеризується суттєвими трансформаційними процесами. За цих умов
особливого значення набуває потреба вивчення різнопланових проблем
молоді, аналіз особливостей процесів її соціалізації, визначення
основних тенденцій та характерних рис формування та розвитку нової
молодіжної генерації українського суспільства.
На жаль, подальший розвиток теорії та практики соціологічних досліджень
у галузі виховання та самореалізації особистості стримується, на наш
погляд, відсутністю науково-обгрунтованої концепції становлення та
розвитку духовно-творчого потенціалу молоді, а також хаотичним переходом
методологій і теорій з інших дисциплін, які часто-густо запозичені з
різних галузей наукового пізнання та мають недостатній рівень валідності
у вивченні та аналізі неоднозначних проблем української молоді.
З іншого боку, перехід технологій вивчення та аналізу нових парадигм у
царину психолого-педагогічних досліджень проблем молоді завжди корисний,
водночас не завжди успішний та результативний (1).
Так, загальні результати у створенні соціологічної теорії особистості,
молоді та інших соціальних спільнот і структур українського суспільства
розчарували багатьох вчених у правомірності підходів до проблеми (2).
Одна з помилок – це допущення стабільної характеристики в багатьох
застосованих теоріях. Адже більшість теорій традиційно зосередила свою
увагу на стані руху і змін соціальних структур українського суспільства
(3).
З іншого боку, аналіз динамічного, постійно змінюваного процесу, без
налагодження діагностики “зворотнього зв”язку” між державними установами
та молодіжною спільнотою також слугує доказом нестабільності та
неефективності соціальних програм молодіжного спрямування (4).
Інша помилка – не спрацювання соціологічних та психолого-педагогічних
теорій – полягає у неправильному їх застосуванні, без належного
наукового обгрунтування та експертизи методологічних та методичних
підходів, етапів, інструментарію.
Суттєвим фактором у реалізації еволюційного реформаторства, забезпечення
рівноваги, стійкого балансу різних політичних, етнічних, конфесійних,
соціально-професійних та кваліфікаційних спільнот може стати ризиковий,
нинішній аморфний та незавершений процес самоідентифікації та політичної
структуризації молоді як потужного феномена суспільного життя в Україні
(5).
За таких обставин у суспільному житті може виникати ситуація наростання
соціально-психологічного потенціалу, який має тенденцію переходу від
цивілізаційного руху в стихійний, не прогнозований, неадекватний.
На думку провідних соціологів України, здобута політична свобода, на
жаль, поки що не несе належної цінності для молоді, особливо учнівської
та студентської, яка часто-густо переймається навчанням, пізнанням,
спілкуванням та пошуками місця майбутнього працевлаштування. За цих умов
поведінка молодої особи визначається подекуди не лише раціональними,
прагматичними, але й ірраціональними, підсвідомими факторами (6).
Так, експертне опитування, здійснене Інститутом соціальних досліджень
Національного університету “Острозька Академія” серед батьків молоді
Рівненщини, дозволило отримати результати, які свідчать про зростання
соціально-психологічного напруження серед учнівської молоді.
За оцінками батьків, серед учнівської молоді відбуваються такі зміни:
№ п/п Соціально-психологічне напруження Відсотки
1. Збільшується байдужість 35,1
2. Поширюється роздратованість 17,5
3. Зростає недовіра до батьків 16,6
4. Зростає агресивність суджень та поведінки 7,9
На жаль, відсутність значних результатів розвитку українського
суспільства викликає у молодіжному середовищі розчарування, втому,
роздратування, озлобленість та страх перед майбутнім самостійним життям.
Як наслідок, у молодіжному середовищі відбувається ескалація надзвичайно
потужного негативного потенціалу.
Соціально-психологічний дискомфорт виникає також на основі довгочасних
та вимушених взаємовідносин із приятелями в “малоінформативному”
середовищі, коли виникає ситуація “сенсорного голодування”. Адже
відсутність нової, емоційно наповненої інформації створює дефіцит
позитивних емоцій і провокує психологічну несумісність учнівської молоді
та традиційних соціальних норм і цінностей. Відтак, зростання
психологічного дискомфорту серед учнівської молоді і провокує формування
девіації – збільшення вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв,
залежності від наркотичних речовин, які створюють ілюзію ейфорії у
задоволенні потреб особистості (7).
У свою чергу, деформація відомчих, соціальних та навчальних
взаємозв”язків, втрата моральних та культурних цінностей
загальнолюдського характеру зумовлюють відчуження учнівської молоді від
цивілізаційних способів вирішення своїх проблем, сприяють відтворенню
біосоціальних механізмів задоволення власних потреб (8).
Розглядаючи бар”єри, які стримують активність учнівської молоді у справі
реалізації набутих знань, вмінь та навичок, експерти вважають, що до них
можна віднести:
№ п/п Фактори дискомфорту Відсотки
1. Брак коштів для задоволення потреб 57,6
2. Байдужість суспільства до проблем молоді 41,3
3. Відсутність належного досвіду у молоді 30,0
4. Байдужість та апатія молоді 29,8
5. Малий рівень знань, вмінь та навичок 29,3
6. Недостатня допомога батьків у вирішенні проблем дітей 24,1
7. Недостатній рівень психологічної культури 21,4
8. Власне ледарство дітей 5,7
Аналізуючи розподілення відповідей, можна констатувати, що економічні
негаразди майже вдвічі переважають соціально-психологічні проблеми, які
виникають внаслідок непослідовної соціалізації (34,0 %), інертності та
апатії в молодіжному середовищі (29,4 %), браку належної психологічної
культури батьків (24,1 %) та дітей (21,4 %). Характерно, що лише 5,7 %
респондентів вказали на “ледарство” серед учнівської молоді.
Разом з тим, потрібно зазначити, що експерти надто стурбовані
відсутністю належної уваги державних інституцій до створення умов для
працевлаштування, духовного спілкування та естетично наповненого
дозвілля молоді.
На думку експертів особливої уваги потребують питання формування високої
психологічної та професійної культури учнів міських шкіл. Адже на думку
учнів, для повноцінної реалізації потенціалу особистості важливі такі
фактори (9).
№ п/п Фактори самоствердження Бал
1. Престижна професія 4,54
2. Наявність коштів 4,48
3. Матеріальні блага 4,47
4. Майбутнє місце роботи 4,36
5. Вступ до вищого навчального закладу 4,34
6. Хороша сім”я 4,24
7. Соціальний статус батьків 4,19
8. Наявність “корисних” зв”язків 4,16
9. Фізична сила, здоров”я 4,15
10. Висока кваліфікація 4,12
11. Досягнення в навчанні 4,02
12. Загальна культура особистості 3,71
Досить цікава тенденція була визначена в учнівського середовищі. Адже
першу позицію займає фактор соціального статусу (престижна професія), на
другій позиції – економічний статус (наявність належних коштів). Отже
соціальний та економічний статус, як засвідчують дані опитування,
відіграють першочергову роль у розбудові власного духовно-творчого
потенціалу людини.
На жаль, останню позицію у рейтингу факторів самоствердження учнівської
молоді посідає “загальна культура” особистості. Зрозуміло, що сьогодення
вимагає насамперед вирішення економічних та соціальних проблем, але
потрібно зазначити, що ігнорування державою питань цілеспрямованого
формування духовних потреб, утвердження національної самосвідомості
учнівської молоді – справа надто ризикована. Якщо духовні потреби молоді
не формувати та належним чином не задовольняти – молода особа буде
шукати ілюзорні способи реалізації власного потенціалу.
Отже, потрібне наукове підгрунтя у формуванні професійної та
психологічної культури випускників загальноосвітніх шкіл міста. Адже
надто повільне формування високого потенціалу “інтернальності”
(самоактуалізації, самоздійснення власних здібностей та нахилів
учнівської молоді) та наявність гальмуючого потенціалу “екстернальності”
(покладання надій на державу у вирішенні власних проблем) викликає
низьку “цілераціональність” (за М.Вебером) та продукує недостатній
рівень ідентичності у справі матеріально-статусних,
особистісно-самореалізаційних та інтелектуально-пізнавальних цілей.
Відтак, відбувається процес “перетікання” потенціалу міської молоді у
площину звичного, буденного, подекуди агресивно-соціального не
сприйняття особистістю традиційних суспільних норм та цінностей. Як
наслідок, збільшується соціально-психологічного напруження у молодіжному
середовищі та зменшується мотивація навчання у загальноосвітніх школах
регіону.
Сьогодні потрібні значні зусилля науковців та практиків у створенні
системи вивчення, формування та реалізації духовно-творчого потенціалу
молоді.
Література
1. Україна: Ретроспектива і перспектива.:Зб.наук.праць. – К.: – Ін-т
політич. І етнонац. Досліджень НАН України 1999. – с.174-176; 2.
Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. –
К.: Укр.наук.-дослідний ін-т проблем молоді 1996. – с.232 ; 3. Войтович
С.О. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність. – К.: Ін-т
соціології НАН України 1998. – с.52-54; 4. Сорокин П. Человек.
Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – с.190-220 ; 5. Макеев
С.А., Оксам ытная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентичности. – К.: Ин-т
социологии НАН Украины 1996. –184. с.; 6 . Ядов В.А. Саморегуляция и
прогнозирование социального поведения личности. – Л.: Наука, 1979. –
263с.; 7. Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та
структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків
в Україні: соціологічний вимір. – К., 1998. – 144 с.; 8 . Ортега-і-Гает
Х. Вибрані твори. – К., 1994. – 419 с.; 9 . Подаємо за 5-тибальною
шкалою цінностей.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
