UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні технології організації сімейного дозвілля (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2391
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасні технології організації сімейного дозвілля

 

 

 

Сучасний стан економічного, суспільно-політичного, соціального

та культурного розвитку суспільства зумовлює необхідність

трансформаційних змін в моделях і технологіях діяльності всіх

традиційних закладів культури, зважаючи на зміну тієї ролі і місця, які

вони посідають в оновлених умовах життєдіяльності кожної людини.

 

В контексті цих процесів характерні зрушення спостерігаються і в роботи

музеїв, що все виразніше перетворюються із суто скарбниць мистецької,

етнографічної, історичної та культурної спадщини людства на центри

соціально-культурної, в тому числі і освітньо-виховної діяльності.

 

Розбудова сучасних форм і технологій організації діяльності музеїв

відбувається в загальному просторі музейної педагогіки (термін було

введено в обіг К.Фрізеном у 1934 р.) — міждисциплінарної науки,

що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного

та полікультурного підходів через педагогічний процес в умовах музейного

середовища. Сутність музейної педагогіки полягає в опануванні музейною

реальністю у її педагогічному аспекті, в здатності пробуджувати інтерес

до пізнання світового мистецтва і культури народів світу через музей

та його колекції, у вихованні дбайливого ставлення до музейних пам’яток

як до частини культури, у формуванні розуміння єдності природи

і культури, традицій і культурних надбань конкретного етносу, у розвитку

духовних, інформаційних, пізнавальних та комунікативних інтересів

та потреб конкретної особистості та відновленні, наповненні новим

емоційним змістом міжособистісної взаємодії між окремими індивідами.

 

В контексті антропоцентричної парадигми культурно-просвітницької

діяльності, збереження культурологічних здобутків, духовних цінностей,

моральних традицій задля формування і вдосконалення кожної особистості,

нової питомої ваги набувають музеї просто неба («Open-air museums»).

 

Саме в них можна найбільш образно й історично достовірно відтворити

в комплексі архітектуру та побут колишнього села, продемонструвати

господарську діяльність населення, яке жило, працювало і творило

у тогочасних умовах.

 

Думку про створення такого типу музею вперше висунув наприкінці ХУІІІст.

швейцарський вчений Чарльз Болстен. Але тільки сто років по тому

у 1867р. у Норвегії на спеціально виділену ділянку біля Осло було

перевезено декілька селянських осель і церкву. У 1891р. за ініціативою

шведського вченого Артура Газеліуса, на горбистій місцевості, так

званому Скансені, палкі прихильники старовини законсервували кілька

давніх споруд і такім чином поклали початок новій формі музеїв —

всесвітньо відомим «скансенам». Вже через кілька років музеї під

відкритим небом відкрилися у Норвегії (18897р.), Данії (1901р.), Естонії

(1909р.), Латвії (1924р.). В них були відтворені селянські житла

і господарські будівлі, майстерні ремісників і споруди загального

використання.

 

З того часу створенню музеїв просто неба приділяється велика увага

у багатьох країнах світу. Так сьогодні на різних континентах діє вже

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ