.

Масаж (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
508 9272
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

МАСАЖ

Масаж — це комплекс різних за характером, напрямком і силою механічних
рухів, які здійснюють виражений вплив на шкіру, тканини та на їх
кровопостачання.

Якість мануального масажу є вищим підтвердженням кваліфікації косметика.
Масаж за допомогою того чи іншого апарата є тільки доповненням до
професійного мануального масажу, але не може його замінити.

Для оволодіння технікою масажу потрібна тривала підготовка, тільки тоді
він буде результативним. Головне завдання при проведенні масажу — не
завдати шкоди шкірі. Для цієї процедури необхідні абсолютний спокій,
м’язи — розслаблені, очі — заплющені.

Техніки масажу постійно змінюються, вдосконалюються, розвиваються.
Сьогодні існує безліч методик виконання масажів, але загальновизнаними,
класичними є три:

— класичний масаж (косметичний, по крему);

— пластичний масаж;

— масаж за Жаке.

Під час процедури масажу шкіра стає теплішою, рожевіє, збільшується
приплив крові до шкіри і тканин, поліпшується відтік лімфи,
нормалізується сало- і потовиділення. З поверхні шкіри механічно
усуваються ороговілі залишки клітин — шкіра набуває свіжого вигляду. За
допомогою механічного тиску сальні та потові залози звільнюються від
секрету, підтримується обмін речовин і полегшується екскреція продуктів
метаболізму тканин. Прискорення метаболізму тканин призводить до
зменшення кількості підшкірного жиру. Завдяки легкому впливу на мімічні
м’язи масаж усуває втому і благотворно впливає на нервову систему.
Регулярний масаж може виправити невеликі порушення кровообігу, зменшити
застій крові і тканинної рідини; через нервові волокна він здатний
впливати й на інші органи.

До масажу слід підходити індивідуально, відповідно до стану шкіри
клієнта, типу обличчя і тих цілей, яких треба досягти. Існують, однак, і
загальні правила.

1. Починати масаж треба з легких погладжувальних рухів долонями і
пальцями. Спокійні рухи знімають напругу, а швидкі, енергійні рухи на
початку масажу бувають неприємні.

2. Інтенсивність масажних рухів (як швидкості, так і тиску) спочатку
потрібно поступово збільшувати, а до кінця сеансу знижувати.

3. Масажні рухи завжди мають бути спрямовані знизу вгору і від центру
до периферії.

4. Під час масажу обидві руки працюють одночасно, то у повільнішому, то
у швидшому темпі.

5. Масаж обличчя обов’язково поєднують з масажем шиї, де зморшки, як
правило, утворюються раніше, ніж на обличчі. Одночасно з масажем обличчя
і шиї масажують зону коміра. Від ділянки шиї поступово переходять до
обличчя, носа і вгору до чола.

6. Шкіру навколо очей масажують ніжно-ніжно. Протипоказання для
проведення масажу: гноячкові ураження

шкіри, виражена розацеа, екзема.

Класичний масаж проводять після очищення шкіри. Ця процедура допомагає
клієнту розслабитися. Масажний засіб наноситься на обличчя у достатній
кількості невеликими порціями і рівномірно розтирається легкими
повільними рухами в напрямку знизу вгору і від центру до периферії. Для
класичного масажу використовуються олії і масажні креми (емульсії).

Класичний масаж складається з кількох послідовних етапів, що взаємно
доповнюють один одного.

Перша фаза — погладжування. Це легкі погладжувальні рухи, призначені для
підготовки шкіри до енергійнішого масажу. Погладжування знімає напругу з
мімічних м’язів, створюючи відчуття спокою. Якщо не робиться масаж зони
декольте, то починаємо з ділянки шиї, масажуючи її поперемінно легкими
горизонтальними і вертикальними рухами всією площиною пальців і долонь
(рис. 9.7). Потім переходимо до масажу м’язів, що підтримують голову,
зовнішнього шийного м’яза і нижньої частини підборіддя.

На шиї рухи мають бути дуже ніжними. Продовжимо масаж обличчя (рис. 9.8,
1). Навколо рота, носа і брів робимо рухи, показані на рис. 9.8, 2. Щоб
знову повторити цей рух, спускаємося легким додатковим рухом по краю
обличчя до підборіддя. На рис. 9.8, 3 показані масажні рухи в ділянці
носа і чола. Останній рух цієї фази — масаж кругового м’яза ока:
круговий рух подушечкою вказівного чи середнього пальця навколо ока.
Рухи навколо очей повинні бути дуже ніжними. Усі рухи проводимо
відповідно до напрямку стрілок.

Друга фаза — ротаційна (обертальні рухи). Масаж поділяється на кругове і
точкове розтирання. Під круговим розтиранням маються на увазі обертальні
рухи, проведені від центру обличчя до периферії так, немов ми малюємо
часту спіраль (рис. 9.9). При точковому розтиранні палець обертається на
одному місці, а потім злегка пересувається далі. Рухи мають бути
повільними. Вони регулюють циркуляцію крові і лімфи, діючи як
лім-фодренажний масаж. Ці рухи дуже добре впливають на гі-перемійовані
(почервонілі) ділянки обличчя й ділянки невеликих набряків. Точкове
розтирання ефективне при рубцях деяких видів; багаторазове застосування
такого масажу протягом тривалого часу дає змогу домогтися розм’якшення і
вирівнювання рубцевої тканини. На шиї точкове розтирання не
застосовується.

Рис. 9.7.

Погладжування ділянки шиї (1, 2); м’язів, які підтримують голову (3),
зовнішнього шийного м’яза і нижньої частини підборіддя (4)

Рис. 9.8.

Масаж обличчя (/); навколо рота, носа і брів (2); носа та чола (3);

навколо ока (4)

Рис. 9.9. Ротаційна форма масажу:

1 — кругове розтирання;

2 — точкове розтирання

Рис. 9.10.

Розминання, або глибоке розтирання (1,2)

Третя фаза — розминання (глибоке розтирання). Воно складається із серії
рухів, за допомогою яких ми масажуємо подвійне підборіддя, обвислу шкіру
обличчя, опущені кутики рота і яскраво виражені зморшки, головним чином
— горизонтальні зморшки на чолі (рис. 9.10). На цьому етапі масажу
відбувається видалення поверхневих ороговілих клітин (злущування),
поліпшується кровопостачання, прискорюються метаболічні процеси у шкірі.
При розминанні тиск на шкіру відчутніший та інтенсивніший, швидкість
рухів збільшується. При цьому необхідно стежити за тим, щоб шкіра ні в
якому разі не розтягувалася. Щоб уникнути розтягування, розминання на
шиї не роблять; не

застосовують його тут ще й тому, що інтенсивніші рухи у більшості
клієнтів викликають неприємні відчуття.

Четверта фаза — постукування (стакато). Воно здійснюється подушечками
пальців, які по черзі, ритмічно і швидко опускаються на поверхню
обличчя. Постукування має легкий тонізуючий вплив на м’язи обличчя,
насамперед мімічні. Робити його треба обома руками по шиї і обличчю, не
забуваючи і про легке постукування під нижніми повіками в ділянці
зморшок утоми. Ця техніка ефективна для масажу набряклих ділянок.
Постукування можна здійснювати також і тильним боком пальців.
Постукування подушечками, так зване стакато, менш інтенсивне. Оскільки
його інтенсивність слабша, ніж постукування тильним боком пальців і
долонь, проводити його треба перед щипками.

П’ята фаза — щипки: малі, середні і великі. Під щипками мається на увазі
швидке стискування шкіри двома чи трьома пальцями по черзі лівою і
правою рукою. Щипки застосовують головним чином при масажі за Жаке,
показаному при себореї шкіри. Руки діють ритмічно, по черзі, дуже
швидко. Щипки посилюють прилив крові до шкіри, що призводить до
поліпшення обміну ре-

човин, а також регулює діяльність сальних залоз. Відбувається часткове
видалення жиру і його рівномірний розподіл по шкірі. Масаж здійснюється
на підборідді, під підборіддям і на щоках. На чолі шкіра захоплюється
незначно.

Шоста фаза — так звані «підхльости» — постукування тильним боком
пальців, почасти і долонь. При цьому досягається значний приплив крові,
як і при великих щипках. «Підхльости» впливають на глибші шари шкіри, аж
до підшкірної жирової клітковини, у результаті чого прискорюється
тканинний метаболізм і зменшується прошарок підшкірного жиру. Тому цей
вид масажу проводиться там, де накопичується підшкірний жир, — під
підборіддям і на щоках. При цьому рухи не повинні бути швидкими і
неприємними. Це вища фаза масажу, після якої настає заспокійлива фаза.

Сьома фаза — вібрація. Це ніжне коливання руки і пальців, що заспокоює
не тільки шкіру, а й усю нервову систему організму. На цій стадії
відбувається розслаблення, релаксація. Коливальні рухи робляться обома
руками одночасно від центру обличчя до периферії. На чолі, однак,
приємнішими будуть поперемінні рухи від однієї скроні через центр чола
до іншої скроні. Вібрація вважається одним із найважчих видів рухів при
проведенні масажу.

Восьма фаза — завершальне погладжування (рис. 9.11), що повторює
початкову фазу погладжування. Рухи мають бути спокійними, впевненими.
Рука обходить усі заокруглення обличчя, ніби моделюючи його. Масаж
закінчується коловими рухами на скронях. Радіус описуваних кіл поступово
зменшується, поки не завершується точкою. Легким натисканням у ділянці
скроневої ямки масаж закінчується.

Після масажу в клієнта має залишатися приємне відчуття. Жодну фазу не
можна проводити так, щоб це було неприємно, а тим більше викликало біль.
Тому навіть цей класичний масаж потрібно коригувати для кожної людини, з
огляду на її індивідуальні особливості.

Класичний масаж має займати не менш 15 хв і не більше 30 хв. При
масажуванні зони декольте процедура триває 35-45 хв.

Пластичний масаж застосовується у випадках, коли клієнтові у віці після
40-45 років масаж проводиться вперше, при старіючій

Рис. 9.11. Завершальне погладжування (1, 2)

шкірі обличчя з надлишковою кількістю жирової клітковини, низьким
тургором шкіри.

Протипоказання ті самі, що й при класичному масажі.

Пластичний масаж справляє сильний вплив на тканини, у результаті чого
поліпшуються лімфо- і кровообіг, зміцнюється м’язова тканина,
підвищується тургор шкіри.

Пластичний масаж складається з погладжу-вальних, притискаючих,
вібраційних і фіксуючих рухів, виконуваних по масажних лініях (рис.
9.12). Рухи, в основному, виконуються так само, як і в класичному
масажі. Принципова відмінність полягає в розминаннях, які безупинно
проводять по колу зворотно-пос-тупально, без зміщення

шкіри. Виконують масаж із використанням тальку, обома руками одночасно,
починаючи з обличчя і закінчуючи шиєю.

Тривалість процедури становить 10-15 хв, кількість сеансів — 10-15 через
день або щодня.

Після зміцнення тканин можна перейти до класичного масажу чи поєднати
елементи пластичного масажу з класичним. Пластичний масаж можна
поєднувати й з іншими процедурами.

1. Погладжування виконують за основними масажними лініями, починаючи
зверху, і закінчують фіксацією наприкінці ліній.

2. Розминання — поверхневе виконують долонними поверхнями других —
четвертих пальців. Уздовж кожної масажної лінії рухи виконують у вигляді
кіл, спіралеподібне вписаних одне в інше, закінчуючи фіксацією. Роблять
усього по 6-8 кіл уздовж кожної лінії, повторюючи по 3 рази. Усі
перехідні рухи виконують дрібними пунктирними натисканнями кінцевих
фаланг пальців від місця фіксації до місця початку наступного руху.
Розминання проводять за такими лініями:

— від середини підборіддя до мочки вуха;

від кутика рота до козелка вуха;

Рис. 9.12. Пластичний масаж:

погладжування (1); розминання (2); розминання м’язів шиї (З)’, глибоке
розминання м’язів обличчя (4); стакато (5)

— від кореня носа до скроні (по нижньому краю кругового м’яза ока);

— по зовнішньому краю кругового м’яза ока через перенісся до середини
чола і далі по надбрівній дузі до скроні (розминання кругового м’яза ока
проводять легкими натисканнями);

— від середини чола до скроні (6-8 кіл).

Після розминання м’язів чола і фіксації в скроневих ямках тиснучими
рухами, по поверхні щік спускаються до кута нижньої щелепи. Потім по
верхньому краю нижньої щелепи підходять до середини підборіддя
пунктирними натисканнями і виконують рухи 3-7.

3. Розминання м’язів шиї виконують:

— від підщелепної ділянки до мочки вуха;

— від кута нижньої щелепи по бічній поверхні шиї до ключиці, м’язів
підключичної ділянки і грудей;

— від грудини передньо-бічною поверхнею шиї вгору до кута нижньої
щелепи, закінчуючи фіксацією;

— після фіксації під мочкою вуха пунктирними натисканнями переходять до
середини підборіддя, звідки починають наступний рух.

4. Глибоке розминання м’язів шиї й обличчя. Розминання виконують усіма
долонними поверхнями пальців і частково долонею від середини підборіддя
по тих же лініях, що і рух 3. Глибоке розминання, як і поверхневе,
закінчують на підборідді.

5. Стакато — постукування. Коловий рух виконують кінчиками пальців по
масажних лініях знизу вгору (від підборіддя), потім спускаються вниз,
переходять на шию, груди і повертаються до середини підборіддя. Від
середини підборіддя постукування проводять вгору випрямленими пальцями
(не колами), спускаючись на груди.

6. Вібрація. Рух виконують усіма долонними поверхнями пальців
від середини грудей у сторони:

— по бічній поверхні шиї від середини ключиці до мочки вуха;

— за основними масажними лініями, піднімаючись угору. Закінчують у
скроневій ділянці.

7. Погладжуваннями закінчують масаж обличчя, клієнта піднімають і
переходять до масажу шиї.

Масаж за Жаке — один із видів лікувального масажу, техніка виконання
якого принципово відрізняється від класичного та косметичного масажу із
застосуванням крему.

Він був описаний на початку XX ст. Жаке і Леруа і складається переважно
з малих, середніх і великих щипків. При його виконанні використовують
нейтральну пудру чи тальк, до яких можуть бути додані дезінфікуючі
елементи. Очищену шкіру злегка посипають рівномірним шаром тальку (у цей
час клієнту варто заплющити очі і затримати дихання, щоб не вдихнути
тальк), потім його розтирають погладжувальними рухами від центру до
периферії, використовуючи елементи циркулярного і точкового розтирання.
Малими щипками, проведеними по всій поверхні обличчя, від центру до
країв рухаємося вгору, не торкаючись лише шкіри навколо очей. Руки
працюють поперемінне з лівого і з правого боку обличчя.

Показання для проведення масажу за Жаке:

— себорея;

— вугрова хвороба;

— постакне;

— застійні явища.

Суть даного масажу полягає в активнішому впливі на глибокі шари шкіри,
особливо на сальні залози, розташовані в дермі. Основною метою масажу за
Жаке е витіснення секрету з проток сальних залоз. Рухи здійснюються за
основними масажними лініями з урахуванням місць залягання сальних залоз.

Основні прийоми лікувального масажу — погладжування, розминання, глибокі
щипки, вібрація, а також глибокі щипки у поєднанні з вібрацією (рис.
9.13). Посилити ефект від масажу можна, якщо попередньо провести теплову
процедуру: вапоризацію або гарячий компрес. Перед масажем можна зробити
поверхневий пілінг чи бросаж.

Виконувати масаж за Жаке доцільно після механічного очищення обличчя,
дезінкрустації чи ультразвукового пілінгу.

Масаж складається з таких етапів:

— розминання м’язів чола;

— розминання м’язів носа;

— розминання та глибокі щипки щік і підборіддя;

— погладжування. Масаж триває 10-15 хв.

Масаж зони декольте. Масаж зони декольте найкраще поєднувати з масажем
шиї та обличчя. Він починається з погладжу-вальних рухів від центру,
тобто від грудинної кістки, через плечі і трапецієподібний м’яз до
шийного відділу хребта. Погладжування проводимо всією площиною долоні і
пальців обома руками одночасно. Потім переходимо до горизонтальних рухів
по черзі від одного плеча до другого і далі до горизонтальних рухів на
шиї (як уже було описано). Вертикальні рухи на шиї продовжуємо на зоні
декольте. Потім робимо класичний масаж шкіри обличчя. До зони декольте
повертаємося вже на етапі циркулярного розтирання, рухаючися знову від
центру до плечей обома руками одночасно. Точкове розтирання робимо
тільки на обличчі. Далі продовжуємо розминання і постукування в цій же
зоні. Якщо щипки та інші рухи залишають у клієнта неприємне відчуття,
обмежуємося вібрацією і подальшим погладжуванням.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020