РЕФЕРАТ
На тему:
Алергічні захворювання шкіри.
Термін «алергія» (від грецьких слів «інший» і «дія») був запропонований
австрійським педіатром Клемансом Пірке в 1906 р. Це підвищена чутливість
організму людини до впливу так званих алергенів.
Кількість людей, які страждають на алергію різних форм, неухильно
збільшується. Причиною цьому є порушення звичного середовища проживання:
загальна «хімізація», підвищення радіаційного фону та інші «сюрпризи»
цивілізації, що руйнують імунну систему людини. Остання у відповідь на
звичайні, широко відомі речовини починає реагувати підвищеною
чутливістю. Якщо контакт із тим, що викликає алергію (алергеном), буде
частим і тривалим, то разова алергічна реакція перейде в хронічне
захворювання з ураженням шкіри і слизових оболонок.
Дерматити — гострі запалення шкіри (рис. 2.3), що виникають в результаті
впливу зовнішніх факторів (подразників).
Зовнішні подразники поділяють на облігатні (безумовні) і факультативні
(умовні):
Облігатні подразники при визначених силі і часі впливу викликають
запалення шкіри у кожної людини. Наприклад, контакт з концентрованою
кислотою чи лугом викликає опік; контакт із деякими рослинами
(борщівник, первоцвіт, кропива) — запалення шкіри.
Умовні подразники викликають запалення шкіри за певних умов. Після
кількаразового їх впливу на шкіру розвиваються так звані алергічні
дерматити.
Дерматит простий (контактний) — вогнище запалення утворюється
безпосередньо на місці впливу подразника відразу ж після контакту.
Припинення агресивної дії спричинює зникнення запального процесу. На
поверхні чітко обмеженої почервонілої, ледь набряклої шкіри можуть бути
висипання пухирців. У практиці косметика простий дерматит найчастіше
може розвинутись після процедури штучної засмаги, коли пацієнт занадто
довго перебував у солярії, або після немотивованого застосування того чи
іншого крему тощо.
При виникненні перших ознак дерматиту (свербіж, печіння, почервоніння,
набрякання шкіри на ділянці нанесення речовини-подразника) необхідно:
— припинити контакт із подразником;
— промити уражену ділянку шкіри великою кількістю холодної проточної
води (краще дистильованою чи фільтрованою, у крайньому випадку просто
питною водою);
— змазати шкіру у вогнищі ураження тонким шаром будь-якого крему, що
містить кортикостероїди (наприклад, гідрокортизоновий крем), а зверху
покласти холодний компрес;
— якщо дерматит викликаний впливом високої температури чи УФ-променів
(опік, що розвивається при цьому — дерматит), слід обробити уражену
ділянку шкіри спреєм «Пантенол», за необхідності накласти суху стерильну
пов’язку і направити хворого до лікаря.
Дерматит алергічний виникає в людей з підвищеною чутливістю до
визначеної речовини (алергену). Іноді зустрічається вроджена підвищена
чутливість (ідіосинкразія), але це буває рідко. Частіше гіперчутливість
розвивається при повторному впливі алергену на шкіру. Причиною розвитку
алергічного дерматиту може бути величезна кількість різноманітних
речовин. Тому для косметика вкрай важливо, перш ніж починати догляд за
шкірою, розпитати у пацієнта, чи не виникала в нього коли-небудь
алергічна реакція і якщо виникала, то на який подразник. Таке просте
питання допоможе фахівцю уникнути вкрай прикрих ускладнень у ході
виконання процедури.
На відміну від простого дерматиту, прояви алергічного виходять за межі
зони впливу алергену, тобто межа почервоніння і набряку — нечітка,
розмита. Вогнище ніби розповзається в різні боки, на його поверхні
можуть бути дрібні пухирці, ділянки «замокання». У місці ураження
виникає свербіж, жар.
При виникненні подібних проявів необхідно:
— припинити виконання процедури;
— видалити з поверхні шкіри нанесені на неї крем, маску;
— нанести на уражену ділянку шкіри тонкий шар кортикостероїдного крему.
Необхідно знати, що в сучасних умовах дуже багато людей схильні до
алергічних реакцій, тому безневинна косметична процедура може викликати
не тільки алергічний дерматит, але і таке загрозливе для життя
ускладнення, як набряк Квінке (набряк гортані). Першою його ознакою є
утруднення дихання, яке може виникнути раптово. Тому в косметичному
салоні завжди повинні бути протиалергічні препарати у вигляді таблеток
(лоратадин, кла-ритин, телфаст). І якщо вже трапилося так, що в клієнта
розвивається алергічний дерматит, потрібно запобігти можливому
розвиткові набряку Квінке, запропонувавши протиалергічні ліки.
Екзема — хронічне захворювання шкіри з тенденцією до рецидивів, яке може
виникнути в будь-якому віці. У стадії загострення такі пацієнти ніколи
не приходять до косметичного кабінету. На етапі ремісії, коли шкірні
прояви слабшають, пацієнти інколи приходять до косметичного салону.
Неадекватний догляд може викликати різке загострення хвороби: болісну
сверблячку, печіння шкіри, причому на ділянках, віддалених від місця
процедури. Шкіра червоніє, набрякає, на ній з’являються множинні
висипання дрібних пухирців, схожих на пухирці киплячої води (назва
хвороби походить від грецьк. eczeo — скипати). Пухирці швидко
прориваються, утворюються мікроерозії, нашарування лусочок, процес може
ускладнюватись вторинною інфекцією. Коли загострення стихає, шкіра на
місці висипань товщає, увиразнюється шкірний малюнок (ліхеніфікація),
можуть розвиватися гіпер- і депігментації. Ось до таких ділянок шкіри
косметик має виявити особливу увагу і докладно розпитати клієнта, коли
вони виникли і які прояви були на цьому місці.
Хворим, які страждають на екзему, протипоказані будь-які види хімічних
пілінгів. З великою обережністю їм варто застосовувати засоби, що
містять вітамін С, ароматичні есенції, рослинні компоненти та екстракти
риб, водоростей.
Нейродерміт (атонічний дерматит) — спадкова хвороба з хронічним
рецидивуючим перебігом і переважним ураженням шкіри у вигляді висипання
дрібних плоских вузликів, потовщення шкіри та увиразнення шкірного
малюнка. Нейродерміти переважно локалізуються на овалі обличчя, бічних
поверхнях шиї, ліктьових згинах і підколінних ямках. Загострення
захворювання супроводжується болісною сверблячкою, розвитком саден від
розчісування (екскоріацій), нашаруваннями кров’янистих кірок.
До косметолога хворі нейродермітом потрапляють у стані ремісії, їх можна
віднести до групи клієнтів з дуже чутливою шкірою. Для косметика робота
з такими клієнтами — дуже складне завдання, тому що застосування
будь-якого, навіть нейтрального, косметичного засобу може викликати у
хворих свербіж шкіри і загострення хвороби. Але грамотно призначена
система зволожувальних, живильних процедур, релаксуючі масажі можуть
справити виражений позитивний ефект.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
