UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКомпоненти Українського костюма ХІХ – ХХ ст. Прикраси (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3638
Скачало269
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Компоненти Українського костюма

 

ХІХ – ХХ ст. Прикраси.

 

Яскравим та художньо виразним доповненням до українського народного

одягу виступали зйомні прикраси. Це здавна відомі діадеми, підвіски,

браслети, сережки тощо — привізні та місцевого виробництва. їх охоче

використовували як жінки, так і чоловіки, хоча з часом прикраси стали

привілеєм жіночого костюма.

 

Зйомні прикраси протягом віків виконували захисну функцію — амулетів,

талісманів, оберегів. Ця традиція виявилася настільки стійкою, що навіть

у XIX ст. в ювелірних виробах поруч з естетичними втілювались і

релігійні уявлення, а такі прикраси, як хрест, панагія, образок, узагалі

були символами християнської віри. Разом із тим благородні матеріали

дорівнювалися до засобів грошового обігу, і прикраси з них виступали

показниками майнового статусу. Бажання надати прикрасам більшу

матеріальну вартість часом порушувало їхню художню цілісність; створення

дешевих копій дорогих прикрас також губило їхні естетичні якості.

 

Та все ж основне призначення традиційних ювелірних виробів зводиться

головним чином до прикрашання костюма. Звідси й їхня високоемоційна

художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які

відшліфовувалися народними майстрами протягом століть.

 

Наприкінці XIX — на початку XX ст. серед українського селянства

побутували вушні прикраси (сережки, каблучки) та велика група шийних та

нагрудних виробів. Останні, що складалися з багатьох компонентів,

гармонійно пов'язаних між собою, були обов'язковими в оформленні всього

комплексу вбрання, надавали йому локальну специфіку, композиційну

рівновагу та довершеність. Зйомні прикраси були продукцією місцевих

ремісників або завозилися з інших країн, продавалися на сільських

ярмарках та у спеціальних торгових рядах у великих містах. Селянські

«коштовності» — коралі, бурштин, дукач, сережки. тощо — збирали протягом

поколінь, передавали від покоління до покоління як сімейні реліквії.

 

Жіночі нашийні прекраси. Львівщина.

 

Сережки-ковтки — один із найдавніших видів жіночих вушних прикрас, який

широко побутує й дотепер. Майже з дворічного віку українським дівчаткам

проколювали вуха. Діти носили мідні, а дівчата й молодиці — срібні,

позолочені, зрідка золоті сережки, форми яких були дуже різноманітні.

Найбільше поширення мали невеликі дуті каблучки або площинні у формі

напівмісяця калачики з нескладною різьбленою орнаментацією. На

Полтавщині вдягали так звані тіявочки (у вигляді кільця), уточки (кільце

з зображенням качки), метелики, ягідки (з тонкого обідка з великим

червоним камінцем — вічком), маківки — у вигляді квітки з блакитним або

червоним камінцем посередині. До сережок часом кріпили привіски — бовти,

теліпони. На Харківщині сережки виробляли у вигляді розширеного спереду

кільця з прикріпленою до нього пластинкою з трьома вузькими й довгими

підвісками, що імітували намистини. На Чернігівщині осередками

виготовлення металевих ювелірних виробів були Ніжин, Батурин, Глухів,

Березна. Навіть у 20-х роках нашого століття тут виробляли рифи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ