UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеологія у психології (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1016
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Ідеологія у психології.

 

Існує певна відповідність між тлумаченням природи людини в психології

та її реальним станом. XX століття дає класичні взірці цього. Якщо у XIX

столітті спостерігався певний романтизм у психологічному думанні, то

становище людини в суспільстві і світі розкривало самоактивність

особистості, насамперед у буржуазному сенсі.

 

Це була епоха завершення колоніального поділу світу і разом з тим

одчайдушної боротьби за державу, незалежність і свободу в межах самої

держави. XX століття вихолощує романтику в тлумаченні людського духу.

Держава і психологія ніби змагаються між собою: хто з них більше

спустошить людський дух, зведе поведінку до механічного реагування на

подразники середовища. І слід з гіркотою констатувати; незважаючи на

зростання психологічних досліджень у XX столітті, появу нових і нових

теоретичних спрямувань, на охоплення в окремих дослідженнях десятків

тисяч піддослідних, ті висновки, які було зроблено, мають здебільшого

мізерне теоретичне значення.

 

Зрештою, ідея людської свідомості, якщо нехтувати збагненням принципів,

стала докором дослідницької совісті психолога. Другим трагічним

прорахунком психології стало нехтування змістом свідомості, особливо

коли почала відстоювати права суб'єктивності гуманістична психологія.

Але у своїх теоретичних засадах вона сама зробила "підкоп" під своєю

фортецею і визначила центром свого гуманістичного думання самореалізацію

людини.

 

Самореалізація людини в історії XX століття обернулася реалізацією

тоталітарного мислення, тоталітарного ставлення до світу. А психологія

підсвідомо виправдовує такий стан, виконуючи державні замовлення на

тоталітарну свідомість. Вона навіть іде далі, показавши, що цей

тоталітаризм більш явно може бути реалізований на несвідомому рівні. Те,

в чому психологія побачила своє "колумбове відкриття", стало

перманентним продовженням невдачі гуманізму. Замість виводити вище з

нижчого, впевнено піднімати вище над нижчим, усе відбувалось якраз

навпаки. Зведення вищого до нижчого стало взірцем наукового думання,

сцієнтистського досягнення. В тому, що є нижчим, що виступає засадою,

ґрунтом для вищих форм психічного існування, побачили головне не тільки

психологи, а й політики.

 

Психологія і політика виявилися міцно пов'язаними і надихали одна одну

ідеями розуміння людини та відповідного ставлення до неї. Романтичне

думання XIX століття, в якому людина шукала свою неповторність,

особливість, своєрідність, було змінено у XX столітті на думання

тоталітарне. І політики, і психологи стали шукати те спільне у людей, що

може їх об'єднати, згуртувати. Таким спільним виявилися здебільшого риси

біологічні, антропологічні, родові потяги тощо. І на цьому

зосереджувалися психологія, яка прагнула бути солідною наукою, і

політика, яка намагалася оволодіти головними важелями поведінки, щоб

"дресирувати" людські маси згідно з домінуючою ідеологією.

 

Вся ця взаємодія політиків і психологів мала вигляд взаємної підтримки.

Психологи давали політикам ідеї, які підносилися до рангу засад

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ