UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіологічні корені творчості. Г. Гутман (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось757
Скачало154
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Біологічні корені творчості. Г. Гутман

 

Біологізаторський вихід за межі інтелектуалізму у визначенні творчості

наявний у дослідженні Герберта Гутмана "Біологічні корені творчості". Як

сферу прояву творчої активності він бере спочатку процес життя, а потім

і космічний процес. Творча активність людини має корені в загальному

життєвому принципі самодуплікації, що означає самотворення,

самовідтворення, а також подвоєння, розмноження і т. ін.

 

Людська творчість визначається як вираження біологічної творчості на

поведінковому рівні і включає перетворення тілесної організації в

організовані розумові процеси (''екстраверсія соми у психіку"). Людська

творчість як власне втілення репрезентує вищий рівень вияву принципу

самодуплікації, який почав свій еволюційний шлях з активності молекули

ДНК. У цьому процесі самопроекція означає дещо більше, ніж

само-дуплікацію. Вона становить самотрансформацію, включаючи також

збільшення, розширення. Різні продукти творчості постають як зовнішнє

вираження окремих сторін людської природи: знаряддя і машини — тілесної

організації, різні прилади — органів чуття і нервової системи, мистецтво

— перцептивних образів, музика — емоцій, мова — поняттєвої діяльності,

соціальна структура — функціональної структури як цілого.

 

Включаючи в себе процеси перетворення, кількісні та якісні зміни, творча

активність, за Гутманом, є формою самоекспансії. Людина не тільки

створює свій зовнішній світ у рамках суб'єктивно-образної діяльності, а

й утілює ці образи в життєво-реальну форму.

 

Інтелект людини, породжений єдністю всіх функціональних структур

організму, виражає загальну цілісність останнього. Інтелект використовує

конструктивні енергії та прагнення організму, які сприяють

саморозвиткові цілого. Сфера підсвідомого у цьому процесі виступає як

посередник між психікою та сомою. Творчість, таким чином, залежить від

системи комунікацій в організмі, починаючи від рівня ДНК-молекули аж до

свідомого інтелекту. Створений людиною світ культури, цивілізації

тлумачиться Гутманом у цілому як перехід внутрішнього у зовнішнє, як

процес екстраверсії, що приводить людину до розширення її самості.

 

Але Гутман іде ще далі, переносячи поняття творчості на космічні

процеси, які керуються принципом періодичності. Циклічний процес

відтворює себе знову і знову. Він є основою не тільки живого, а й

неживого світу. Цикли життя і смерті, запліднення та плодоносіння тощо

пов'язані з циклічними подіями нашої планетної системи. Таким чином, за

Гутманом, життя може бути зрозуміле як унікальне використання принципу

періодичності, який перетворюється в принцип самовідтворення — основу

всіх творчих процесів. Завдяки творчості життя використовує космічні

принципи, розгортаючи міріади власних варіацій.

 

У творчій активності людина екстравертує спот біологічну природу.

Пов'язана своєю матеріальною основою з неживим космосом, людина має

можливість брати участь в процесах цього космосу. Це і є реалізацією

таких відношень, які надають найглибшого значення інсайту,

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ