UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВчинкові засади рефлексивності: Універсальність та відповідальність буття. М. М. Бахтін (1895 — 1975) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1421
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Вчинкові засади рефлексивності:

 

Універсальність та відповідальність буття.

 

М. М. Бахтін (1895 — 1975)

 

Михайло Бахтін, який у першій половині 20-х років тільки-но починав

свою діяльність ученого-філолога, переконливо вказав на те, що категорія

вчинку має загальнокультурне значення. Заглиблення у філологічні й

літературознавчі проблеми дало можливість ученому здобути результати,

які виходять за межі його спеціальності та підносяться до рангу значних

світоглядних узагальнень.

 

Із філософських вершин можна побачити й характер усіх психологічних

проблем, тобто конкретність логічного осередку психологічної дисципліни.

Так, М. Планк і А. Ейнштейн, за своїм фахом Іще більш далекі від

психології, побачили в учинку головний вузол світоглядних пошуків людини

й таким чином підійшли впритул до вирішення суто психологічних питань.

Це сталося і з Бахтіним, тим більше що для його наукових інтересів

розробка проблем учинку мала безпосередніше значення.

 

Отож у середині 20-х років Бахтін розробляв проблему вчинку в його

загальнотеоретичному, а також філософському значенні. Пафос цього

дослідження мав безпосередній стосунок до своєрідної долі психологічної

дисципліни. На жаль, рукопис не було завершено, та він погано зберігся.

Праця побачила світ через 60 років, уже після смерті автора, під назвою

"До філософії вчинку", яку дали їй упорядники.

 

Кожний психічний феномен, зокрема людська думка з усім її змістом,

становить індивідуально-відповідальний вчинок. А з сукупності вчинків

складається життя людини. Тому Бахтін називає життя суцільним

учинюванням. "Я вчиняю, — зазначає Бахтін, — усім своїм життям, кожний

окремий акт і переживання є моментом мого життя-вчинювання. Але цей

момент не абстракція. Він уміщує в собі, з одного боку, людську

неповторність, що виявляється в певний час і в певних умовах, а з іншого

— смисловий узагальнюючий момент". Особливу увагу Бахтін звертає на

думку взагалі, оцінюючи думку зокрема, їхню вчинкову природу. Все,

навіть думка й почуття, є учинок. Дія стає вчинком — особливо тоді, коли

набуває морального змісту'. Виникає моральний суб'єкт з відповідною

психічною структурою. Бахтін виводить за дужки психологічний, або

фізичний, бік людської природи.

 

У вчинку найбільш значущим Бахтін вважає відповідальність. Але тут

постають питання: за що суб'єкт учинку може нести відповідальність, що

належить індивідові, а що виходить за його межі — перебуває у самому

вчинку? В ньому є трансцендентна активність. Тоді виникає певний дуалізм

пізнання й життя. Інакше, що у вчинку є особове й понадособове? Як вони

можуть бути поєднані? Оскільки ми увійшли в "іманентну законність",

здійснили акт абстрагування, ми знімаємо з себе індивідуальну

відповідальність. Використовуючи термін Ж.Піаже, можна сказати, що

відбувається децентрація вчинкового змісту: вчинок виводять за межі

суб'єкта, але в цьому разі гинуть і суб'єкт, і вчинок, а отже, й уся

“децентрована сутність".

 

Бахтін зауважує: світ як предмет теоретичного пізнання прагне видати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ