UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1243
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)

 

У дослідженні творчого мислення німецький вчений Макс Вертгаймер

пропонує ряд пояснювальних принципів, які, на думку багатьох фахівців,

певною мірою виходять за змістові межі гештальтпсихології. Однією із

задач, які він пропонував своїм піддослідним — дітям і дорослим, які

забули необхідні правила, — була задача на обчислення площі

паралелограма. Вона пропонувалась після пояснення, як обчислювати площу

прямокутника. Рішення, як відомо, полягає в тому, щоб на основу

паралелограма і на продовження основи опускаються висоти, після чого

основа множиться на висоту. Вертгаймер вказує, що суть вирішення цієї

задачі полягає у розчленуванні паралелограма на три частини —

прямокутник і два трикутники. Ці два трикутники, з'єднуючись, утворюють

прямокутник. Таким чином, вирішення полягає у зведенні паралелограма до

прямокутника.

 

Не підлягає сумніву, що під час вирішення задачі дійсно відбувається

реорганізація її елементів, в результаті якої вони починають грати нову

роль, виступають у новій функції. Проте завданням психологічного

дослідження є з'ясування змісту того процесу, який спонукає людину до

подібної реорганізації. З точки зору гештальтпсихології такий процес

взагалі є відсутнім.

 

Вертгаймер стверджує, що процес рішення виникає як гештальт, кожна ланка

якого визначається тим місцем, яке вона займає в гештальті. Наприклад,

дитина вигукує, розглядаючи паралелограм, що у нього "погано з країв",

що на одному краї не вистачає того, що є зайвим на іншому краї, а потім

відрізає трикутник з однієї сторони і приєднує до іншої. Вертгаймер

розглядає цей випадок як приклад, що доводить, що рішення виникає одразу

як цілісне утворення, яке визначає певні кроки. Роль самої людини при

цьому зводиться до мінімуму. Людина виступає лише як носій процесів, що

відбуваються в її зоровому полі, споглядає їх результат, але своєю

власною діяльністю не зумовлює і не впливає на процес рішення.

 

Проте насправді Вертгаймер починає досліджувати процес рішення тоді,

коли піддослідні вже зрозуміли принцип рішення, а етапи, що передували

цьому моменту, просто випускаються. Він сам пише про те, що діти перед

формулюванням принципу "уважно думали". Чи не цей період є найважливішим

у прийнятті рішення? Саме в цей час відбувається аналіз проблемної

ситуації, даної схеми, в процесі чого відбувається вичленування та

зіставлення елементів даної фігури, що саме й приводить до рішення

задачі.

 

Представники гештальтпсихології не заперечують роль минулого досвіду,

але вважають, що його наявність ще не забезпечує розв'язання задачі і що

найважливішим фактором, що зумовлює утворення гештальту із частин

минулого досвіду, є "спрямування" або "спрямованість". Н.Майєр,

наприклад, вирішальне значення "спрямованості" для розв'язання задач

доводив наступним дослідом. Він пропонував піддослідним задачу — зробити

два маятники, що розміщені один від одного на певній відстані. Ці

маятники можна було зробити, уставивши між підлогою і стелею стрижень,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ