UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕйдетичний напрям у психології. Е.Йєнш (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1080
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Ейдетичний напрям у психології.

 

Е.Йєнш

 

Викладаючи основи ейдетизму, Л.С.Виготський зауважував: "Звичайно

будь-який новий психологічний напрям починає з певного окремого

фантастичного відкриття в якій-небудь галузі психології, ·— відкриття,

яке серйозно розширює коло наших уявлень про даний предмет, що дає

можливість у новому світлі подати стосовні до нього явища. Цей вихідний

пункт будь-якого нового напряму коріниться в галузі добування нових

фактів, нового матеріалу і спроб осмислити і теоретично усвідомити цей

матеріал". Кожне нове фактичне відкриття, що виходить просто за мела

накопичення деталей, вимушено створювати власну систему для пояснення й

розуміння знайдених нових фактів та залежностей. Отже, коли йдеться про

побудову нової наукової концепції або започаткування нового наукового

напряму, передусім слід говорити про центральне фактичне ядро, що лежить

в основі цієї теоретичної конструкції. Відповідно, ейдетизм як окремий

напрям психологічної науки має бути розглянутий в його фактичній основі

і теоретичній конструкції.

 

Виготський кваліфікує ейдетизм як новий напрям у психології, як учення

про суб'єктивні наочні образи, що спостерігаються у дітей та у підлітків

на певній фазі їхнього розвитку. Ці образи були описані в 1907 році

В.Урбанчичем. Але останній не побачив більш широкого теоретичного

значення цього факту, навіть не вивчив його досить ґрунтовно. Цю справу

було виконано Еріхом Йєншем у Марбурзі у 20-х роках, а вже відтоді ця

інтерпретація набула поширення по всьому світі.

 

Ейдетизм (грец. ейдон — бачу, ейдос — образ, картина, ідея) є напрям у

психології, який ґрунтується на здатності людини бачити на порожньому

екрані картину або предмет, яких немає, але які перед тим перебували у

полі зору людини. Ейдетичні образи відрізняються від образів послідовних

(додатковим кольором). Є образи, що мають у своїй основі слідові

подразнення, які відтворюються у мозку то більш яскраво, то більш

тьмяно. Між цими двома формами образів пам'яті (послідовними та

слідовими) існують образи ейдетичні — яскравого наочного характеру.

Виготський зауважує, що відкриття цієї проміжної форми пам'яті вказує на

фактичну основу нового вчення. ОЛурія зазначає, що феномен ейдетизму (як

реальний факт психічного життя) значно більше поширений серед

представників професій художнього типу. Ейдетичні образи досить

пластичні і більш виразно змінюються під впливом емоцій, інтересу,

Інтелеісгу, практичного досвіду.

 

За вченням Йєнша, основою розвитку психіки є певні первинні структурні

образи споглядання (Anschaungsfilder) як властиві суб'єкту

"недиференційовані єдності", від яких протягом життя дитини під впливом

навколишнього світу виділяються сприймання та відчуття, а також

уявлення. Проте повної їх диференціації не спостерігається, і на

сприймання завжди впливають ейдетичні “образи споглядання". Діти мають

значну здатність до ейдетизму, тому що в них первинні ейдетичні основи

психіки ще не диференціювались. Інколи ейдетизм може зберігатися

протягом усього життя поряд з диференційованими сприйманням та уявленням

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ