UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкстеріоризація психічного: Конституційна статика й динаміка вчинкової дії. Тілесний образ людини та характер її поведінки. О.О.Богомолець (1881-1946)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1353
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Екстеріоризація психічного:

 

Конституційна статика й динаміка вчинкової дії. Тілесний образ людини та

характер її поведінки.

 

О.О.Богомолець (1881-1946)

 

Вся історія психології сповнена пошуку таких відповідностей між тілом і

душею людини, які дали б можливість визначити залежність між

"естетичною" будовою тіла (тілесний образ людини) та характером її

поведінки. Було запропоновано безліч кореляцій індивідуального сенсу. XX

століття зробило спробу поставити це питання на справжній науковий

грунт. І саме для того, щоб, маючи надійну основу кореляцій, відразу

здійснювати діагностику і передбачати найбільш можливі вчинки людини.

 

Одним із перших цю проблему порушив і своєрідно вирішив український

вчений О.О.Богомолець, президент АН УРСР (1930—1946). Його основні

наукові спрямування мають прямий стосунок до психології проблеми

реактивності, конституції та діатезу. Ним були розроблені вчення про

роль сполучної тканини в імунітеті, а також теорія довголіття.

 

Оригінальну спробу встановлення залежності між будовою тіла і характером

людини здійснив Е.Кречмер — німецький психіатр і психолог.

 

Проте найпереконливішою та найпопулярнішою вважається теорія В.Шелдона,

яка ввійшла у провідні підручники з біології, фізіології, психології.

Відомі також інші спроби підходу до даної проблеми.

 

Вчення про конституції та діатези. О.О.Богомолець (1881 — 1946)

 

У працях О.О.Богомольця міститься докладна історія питання про

співвідношення біологічної та психічної природи людини, яка охоплює

першу чверть XX століття.

 

Те, що інтуїція відразу відчуває у постаті людини, її конституційних

особливостях певну відповідність її характерологічним ознакам,

доповнюється мімічними і пантомімічними даними, голосом, рухами, а серед

останніх — такими найбільш сталими, як почерк. Відтак природно постає

проблема формування цілісного уявлення про єдність, спорідненість будови

тіла людини та її характеру Адже в ознаках цілеспрямованої активності

можна "побачити" майбутні вчинки особистості, і навпаки, у відповідності

до вчинків особистості тлумачити індивідуальну природу її активності.

 

У спробах встановити надійні показники суб'єктивних диспозицій щодо

тілесних особливостей не враховується саме те, що вчинок є вихід у

невідоме, неповторне, унікальне, непередбачуване, що у вчинку

створюється людина, а сам учинок створює себе. Тому й цілком зрозуміло,

що будь-яку теорію про відношення тілесного і психічного (будова тіла і

характер) слід без кінця коригувати. Але якщо поставити ширшу

методологічну проблему про характер зв'язку тілесного і психічного,

виявиться, що вона взагалі може бути розв'язана лише в дусі

психофізичної проблеми. А це, звісно, може завести дослідження лише у

безвихідь паралогізму.

 

Постає питання, яким чином у досвіді людства виникають асоціації щодо

зв'язку особливостей тілесних і психічних. Мова, мабуть, має йти про те,

що тілесні відхилення від норми повинні пов'язуватися з відхиленнями від

моральних норм, тобто з характерологією. Зло повинне мати у своєму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ