UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗв\'язок теоретичного і практичного інтелекту в психології творчості. О. Я. Пономарьов та інші (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1642
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Зв'язок теоретичного і практичного інтелекту в психології творчості.

 

О. Я. Пономарьов та інші

 

На жаль, у сучасній вітчизняній психології помітно відчувається

інтелектуалізація проблем творчості; більше того, з самого інтелекту

обирається один з його моментів, а саме — мислительний. Існують також

дві крайності у підході до творчості:

 

1) досліджують так зване творче мислення, яке плутають з творчою

фантазією, творчою інтуїцією і т.д.;

 

2) намагаються розкрити зв'язок творчості з життям космосу. І все це

вельми далеко від суті предмета. Можна поєднати дві проблеми — творчості

й розвитку, як це подекуди трапляється, але справа від цього майже не

зрушиться з місця.

 

У зв'язку з цим слід указати на факт, що сучасна психологія не має

новітньої загальної теорії природи психіки. Це негативно впливає і на

розробку проблем творчості. Тепер, коли психологія прагне безпосередньо

включатись у рішення практичних завдань, що стоять перед суспільством,

як ніколи виникає потреба в побудові загальної теорії творчості. Цілком

слушно зауважує О.Я.Пономарьов: "Надмірне захоплення з боку деяких

психологів безпосередніми рішеннями практичних проблем (що рівнозначно

"прагненню легкої наживи") створює основні труднощі в розвиткові власне

психологічних досліджень, вуалює їхню наукову проблематику. В цьому

розумінні рання психологія творчості перебувала у більш вигідних умовах.

Завдяки своїй "безкорисливості" вона глибше врізувалась у сферу тих

психологічних явищ, які живлять її справжню проблематику. Разом з тим

рання психологія, зрозуміло, ніколи не виходила за межі поверхового

опису явищ".

 

Розвиваючи думки стосовно загальної теорії творчості, Пономарьов іде вже

відомим шляхом довільного розширення змісту її поняття. Зведення

творчості до психічної діяльності людини не правомірно, вказує він, тому

що вириває творчість із загального процесу розвитку світу, робить

джерела і передумови творчості людини незрозумілими, закриває можливість

аналізу походження акту творчості, чим перешкоджає виділенню її

провідних характеристик, вичленуванню загальних і специфічних

механізмів.

 

Пономарьов вважає, що ми не маємо права обмежувати творчість лише сферою

діяльності людини, коли є таке поняття, як "творчість природи".

Творчість природи і творчість людини — лише різні сфери творчості, які

мають, без сумніву, загальні генетичні корені. Ось чому доцільно

покласти в основу вихідного визначення творчості її найширше розуміння,

а саме — як властивість живої та неживої природи, включаючи діяльність

людини та життя суспільства. "Творчість — необхідна умова розвитку

матерії, утворення її нових форм, разом із виникненням яких змінюються й

самі форми творчості. Творчість людини — лише одна з таких форм... що

виступає як механізм продуктивного розвитку", її слід шукати там, де є

рух від нижчого до вищого.

 

Ідея Пономарьова про зв'язок розвитку і творчості має певні реальні

підстави, проте не може бути головною при визначенні природи творчості.

Цей зв'язок існує, зокрема, там, де дійсно йде мова про генетичну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ