UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: \"розумний робот\". Н.Вінер (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1195
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології:

"розумний робот". Н.Вінер

 

Кібернетику було визначено як мистецтво управління, як науку про

управління, зв'язок, переробку інформації. Кібернетичні системи почали

розглядати незалежно від їх матеріального втілення як автоматизовані

регулятори в техніці, людському мозку, біологічних популяціях, людському

суспільстві загалом. Кожну кібернетичну систему розуміли як таку, що

складається з елементів, які можуть сприймати, запам'ятовувати і

переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.

 

Теоретичне ядро кібернетики склали: інформаційна теорія, теорії

алгоритмів, авторацій, оптимального управління, поділу образів. Постала

також проблема сигналу (трохи забули, що вона задовго до кібернетики

була розвинена в павловській науковій системі, й принцип сигналізації

став осередком учення про умовні рефлекси). Технічними засобами

вирішення задач кібернетики стали ЕОМ. А сам мозок розглядали як

обчислювальну машину (Вінер, Берклі та ін.).

 

Фізикалізм, механіцизм, біологізму-техніцизм як панівні форми наукового

світогляду поповнюються в середині XX століття своєрідним їхнім синтезом

— кібернетизмом. Постає кібернетичний світогляд, характерний для

початкових стадій розвитку кібернетики, як у свій час мали світоглядне

значення біхевіоризм, рефлексологія, фрейдизм (психоаналіз).

 

Засновники кібернетики і перше покоління їхніх учнів виявляли ейфорію

щодо ролі цього напряму науки і техніки в суспільстві, особливо стосовно

прогресу людства. "Розумні машини", мовляв, допоможуть людині зробити

розумним життя. Епоха Просвітництва теж шукала такий розум як основу

життя, щоб зробити останнє розумним. І це здавалося простою справою,

адже ідеал завжди напоготові. І ось нові сподіваний. Розумні машини

мають скоригувати роботу людського розуму, уникнути його обмежених

можливостей (зокрема у швидкості розумових операцій, а найбільше — в

об'єктивності підрахунків), відтак відкривається можливість створити

формулу щасливого життя, відкинувши короткозорість політиків. Технологія

індивідуального і суспільного життя має бути обчисленою і здійсненою на

об'єктивних засадах з урахуванням, зокрема, принципу гедоніс (насолоди).

Почалася відкрита і прихована боротьба між політиками та кібернетиками.

У кожного з них було своє гедоне. У кібернетиків — це підпорядкування

загальному кібернетичному способу і смислу життя. Адже кібернетика — це

дисципліна про управління в живих і неживих системах (за допомогою

сигналів).

 

Запозичивши свідомо й несвідомо схеми структур та функцій у

життєдіяльності організму, в його розвинутих, вищих формах, здійснивши

абстракцію від безконечності та незбагненності роботи живого тіла та

його психічних здатностей, кібернетика, як бумеранг, ударила цією

абстрактною схемою по психології, послідовно перетворивши саму психіку

людини в ЕОМ.

 

Ідея управління людським життям вирішувалася політиками просто: держава

повинна мати свого кормчого (кібернетикос). Кібернетики, навпаки,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ