UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолективне несвідоме та його архетипи. Аналітична психологія К.Г. Юнга (1875 —1961) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8434
Скачало550
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Колективне несвідоме та його архетипи. Аналітична психологія

 

К.Г. Юнга (1875 —1961)

 

Спадщина швейцарського психолога Карла Густава Ючга виходить далеко за

межі суто психологічних досліджень. Як і психоаналіз З.Фрейда, вчення

Юнга охоплює психологію, патопсихологію, етнографію, фольклор, історію

релігії, етику, естетику, історію науки в цілому. Юнг — автор величезної

кількості праць. Англійське видання його творів налічує 20 томів.

Критична література, присвячена аналізові його провідних ідей,

величезна.

 

У психологічній та філософській літературі вчення Юнга ще не піддано

розгорнутій історико-психологічній критиці. Мова йде насамперед про дві

частини його концепції — "психологічні типи" і "архетипи колективного

несвідомого". Це не просто психологічні теорії. Характер їх викладу,

коло проблем, що постають у зв'язку з ними, свідчать про їхнє широке

світоглядне значення. Нерідко Юнг у своїх творах намагається передбачити

майбутній хід людської історії і вважає, зокрема, своєю заслугою

передбачення Другої світової війни. Характер цих "пророцтв" ґрунтується

на аналізі соціально-історичного розвитку, а також стабільних

психологічних структур, суперечності між свідомим і несвідомим і т. ін.

Розгляд цієї своєрідної теорії поступу людської культури залишається

актуальним завданням історико-психологічної думки.

 

Разом з Фрейдом Юнг створив Міжнародне психоаналітичне товариство і був

його першим президентом. Проте ухил Юнга від ортодоксального фрейдизму з

часом привів його до розриву з Фрейдом. В 1913 році Юнг заснував

самостійну школу аналітичної психології. Незважаючи на власну критику

так званого класичного фрейдизму, Юнг залишається в рамках психоаналізу:

провідним у людській психіці та поведінці він визнає несвідоме. Нерідко

для об'єктивності він підкреслює той факт, що саме Фрейд має безсмертну

заслугу як творець дійсних основ психології неврозів, незважаючи на

епохальні дослідження П.Жане з психології невротичних станів, а також

Бернгайліа з сугестивності неврозів.

 

Певним відходом від ортодоксального фрейдизму є поняття "лібідо" в

кдагіанському трактуванні. Воно тлумачиться не суто сексуально, а як

генералізована енергія в дусі elan vital А.Бергсона або волі до життя

А.Шопенгауера. Ця енергія ніби виявляється в рості, відтворенні та в

інших видах життєвої активності організму. Юнг відкидає також ідею

Едипового комплексу. Сам Фрейд дещо наблизився до юнгового розуміння

лібідо, коли доповнив своє вчення про сексуальні потяги встановленням

їхнього зв'язку з іншими інстинктами.

 

Юнг схвально говорить про психологічні теорії, в яких панівними

компонентами у людському русі визнаються темні підсвідомі сили, що

конфронтують зі свідомими настановленнями. Він зауважує, що без такого

негативного аспекту людину не можна вважати цілісною, реальною істотою,

і прямо називає цей бік людської природи "звіром", "звіриною душею" та

надає їй виняткового значення. Погляд, що не враховує цих темних сил,

визнається плоским, таким, що ігнорує основне. Християнство, за Юнгом,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ