UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКритичні дослідження в галузі логіки наук про культуру. \"Дзеркало часу\". М. Вебер (1864—1920) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1353
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Критичні дослідження в галузі логіки наук

 

про культуру. "Дзеркало часу".

 

М. Вебер (1864—1920)

 

Макс Вебер — німецький соціолог, соціальний філософ та історик. відомий

як основоположник розуміючої соціології та теорії соціальної дії. Твори

Вебера можна розділити на чотири групи: історичні праці; нариси з

соціології релігії; трактати із загальної соціології; роботи, присвячені

методології соціально-історичних наук. Окремі з них: "До історії

аграрних відносин у середні віки" (1889,), "Аграрні відносини за

стародавніх часів" (1909), "Господарська етика світових релігій"

(1916—1919), "Господарство та суспільство'1'' (1921), “Об'єктивність"

соціальна-наукового та соціально-політичного пізнання" (1904), “Про

деякі категорії розуміючої соціології" (1913), "Політика як покликання

та професія" (1919), "Наука як покликання та професія” (1920).

 

Обравши певний напрям у галузі економічної історії, Вебер вивчав

взаємовідносини економіки з іншими сферами діяльності людини —

політикою, правом, релігією та ін. В результаті він прийшов до

необхідності дослідження економічної поведінки людини; займався

проблемою ідентифікації економічних явищ минулого, теоретичне осмислення

яких здійснювалось на основі аналізу сучасного капіталістичного

суспільства. У своїх дослідженнях Вебер досить широко застосовував

поняття ідеального типу, зіставлення з яким давало змогу виявити

відповідні явища у нерозвинутих економічних формах минулого.

 

Головна ідея соціальної філософії Вебера — ідея економічної

раціональності, що, будучи реалізована в усіх сферах суспільного життя,

дозволяла досягти максимальної економічної ефективності. Ця суспільна

тенденція, на думку Вебера, не могла не проникнути і в усі сфери

міжособистісних стосунків та культури. Раціональність урешті-решт стає

саме тією закономірністю, що панує поза бажаннями людей, яким вона

погрожує втратою індивідуальної свободи. У світлі цієї тенденції теорія

вільної соціальної дії індивіда може постати чисто ідеологічним,

зворотним, "епіфеноменальним" відображенням реальності, яка рухається у

напрямку прогресуючого виключення будь-якої свободи індивіда, втрати

людської індивідуальності загалом.

 

У ряді досліджень Вебер робить спроби з'ясувати власну позицію в

полеміці з істориком Едуардом Майером — відомим знавцем Стародавнього

світу. Йшлося про з'ясування суті історичних законів. Якщо закон є

узагальненням, а отже виявляє те, що повторюється, то яким чином постає

неповторність унікальних історичних подій. Виникає старе філософське

питання про сумісність і взаємодію всезагального, особливого та

одиничного. Вебер як прихильник сцієнтистського підходу наполягає більше

на розкритті закономірностей суттєвих зрушень в ході історії, в той час

як Майєр виявляє інтерес до феномена унікальності історичної події,

робить спробу з'ясувати роль психіки індивіда в історичному русі,

наближаючись до принципів історичної психології.

 

Крайні позиції Майєра та Вебера (всезагальне та індивідуалізація) є

типовими і в галузі психологічних досліджень. Рух до індивідуальності

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ