UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультурологічний підхід у тлумаченні історії психології (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1679
Скачало198
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.

 

З давніх-давен людина спостерігала за своєю поведінкою, своїм

внутрішнім станом, душею та виражала ці спостереження в образах

народного світогляду, міфологічних та релігійних уявленнях, філософських

творах, наукових гіпотезах та теоріях. Ці різні форми відображення

психологічного життя людини не існували ізольовано. Вони тісно

перепліталися між собою, виявляли свою живучість, тому навіть у сучасних

наукових теоріях так чи інакше присутні історично більш ранні форми

уявлень. Наука не може своїми методами вичерпати повністю все багатство

природи людини, її душі. Як свідчить історія, великі проблеми людського

існування, поведінки, що виражаються у вчинках, найглибше були осягнуті

у філософських інсайтах і навіть у народному світогляді.

 

Отже, можна говорити про значення історії культури для становлення

психологічних знань. А ці знання у свою чергу виступають серцевиною

культури. Тому має право на існування культурологічний підхід у

тлумаченні історії психології. Зокрема, художні, правові спостереження

розкривали такі сторони людської душі, які лише згодом ставали предметом

суто психологічного вивчення. Інколи кажуть про художні антецеденти

наукового відкриття. Чимало "комплексів", зафіксованих у психіатрії та

психології, пов'язані з іменами героїв художніх творів (комплекси Едипа,

Іокасти, Медеї, Антігони, Каїна, Клітемнестри, Діани, Грізельди, Федри

та ін.). На певних етапах розвитку культури на перший план виходить

художнє бачення, художній інсайт, і лише згодом він трансформується в

наукову гіпотезу й теорію.

 

Становлення психологічних знань має свої рушійні сили й періодизацію.

Більшість історико-психологічних теорій мають сцієнтистський ухил і в

своєму розвитку пройшли шлях від міфології через філософію до науки.

Донауковий період вважається передісторією психології, сама ж історія

наукової психології починається з часу виникнення спеціальних

лабораторних досліджень, які пов'язуються насамперед з ім'ям В.Вундта. З

його лейпцизької школи наукова психологія поширилася по всьому світі.

Поділ на наукову й донаукову психологію в історії цієї дисципліни чітко

помітний в історико-психологічних розробках Г.Еббінгауза. Проте ідея

такої періодизації висунута була ще О.Контом і розвивалася у працях

дослідників людської культури, зокрема Дж. Фрезера. М.С.Роговім досить

детально висвітлив цю позицію вже як психолог.

 

Своєрідну історико-психологічну концепцію виклав М.Г.Ярошевський — один

із найвизначніших сучасних істориків психології. Він виходить з того, що

науковість знання безпосередньо пов'язується зі становленням принципу

детермінізму. На його думку, різні форми детермінізму, як вони поставали

в історії науки, визначають її періодизацію, а також рушійні сили

становлення знання. Форми детермінізму Ярошевський найбільшою мірою

пов'язує з впливом на психологію інших фундаментальних наук, тому

психологія у своєму історичному поступові визначалася то механікою, то

фізикою, то біологією, а зрештою і соціологією.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ