UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛ. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1286
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями

психології під знаком ідеології.

 

Радянська психологія з самого свого початку приділяла ідеологічному

обґрунтуванню досліджень неабияку увагу, звіряючи будь-яку теорію з

відповідними офіційно-державними ідеологічними настановами. Проте хіба

американський біхевіоризм менш ідеологізований, ніж марксистська

психологія в СРСР? Мова має йти про те, якого рівня ідеологія опановує

автора психологічного вчення. Слід говорити й про те, щоб між цими двома

настановленнями (науковим та ідеологічним) були стосунки творчої

взаємодії.

 

У 20 — 30-х роках радянські психологи виявляли значний інтерес до

напрямів світової психології, досить ретельно аналізували їх і навіть

усюди намагалися знайти позитивні фактичні досягнення, які могли б бути

використані для розбудови марксистської психології.

 

У цьому сенсі знаменною постала праця Л.Виготського, С.Геллергитейна,

Б.Фічгерта та М.Ширеіндта "Основні напрями сучасної психології" (1930).

Ідея марксизму в психології тут, зрозуміло, тлумачиться як відповідність

психологічних концепцій певним положенням марксистської ідеології.

Головне критичне вістря книги, зокрема, спрямоване проти ідей І.Павлова

про ототожнення психічного й фізіологічного. В свою чергу В.Бехтерєв хоч

і підкреслював необхідність урахування соціального фактора людської

поведінки, проте, на думку авторів, він намагався підмінити психологію

рефлексологією. Б.Фінгерт оцінює теорію Павлова як дуалістичну,

механістичну, а теорію Бехтерева — як антидіалектичну та

антиматеріалістичну. Проте (і це типово для тогочасної критики

психологічних теорій) ні в якому разі не піддається сумніву істинність

учення про умовні рефлекси як методи дослідження вищої нервової

діяльності, підкреслюється, що воно дає основу вивченню об'єктивного

субстрату психічних явищ.

 

Важливе місце відводиться висвітленню проблем соціальної детермінації

психічного, що обов'язково передбачає розгляд економічної основи

суспільства, його класових і політичних характеристик, які детермінують

поведінку. Соціальна детермінація визначається як пов'язана з вищими

ідеологіями. Тут пропонується ґрунтовно дослідити соціальну психологію,

етнічну психологію тощо з позицій історичного матеріалізму, а також

ураховувати досягнення історичної теорії М.Марра. Психологічні проблеми

рекомендовано вивчати у співробітництві з соціологами, етнологами,

лінгвістами, фізіологами — на ґрунті діалектичного методу. А шлях

марксистської психології у 20-х — на початку 30-х років мислився як

такий, що пролягає через спадщину Гегеля, Маркса, Енгельса, Плеханова і

Леніна.

 

Через деякий час відбудуться певні зміни щодо марксистських авторитетів:

відійдуть Гегель і Плеханов, провідне місце займуть Ленін і Сталін.

 

Один із авторів розглядуваної праці — Л.Виготський — ґрунтовно

проаналізував структурний напрямок (Gestaltpsychologie), постійно

підкреслюючи думку, що ''європейська психологія переживає глибоку

кризу". Це мало бути продовженням аналізу кризи в природознавстві,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ