UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНауки про природу і науки про культуру. Всезагальні цінності та автономія історичного пізнання. Г. Ріккерт (1863 — 1936) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1527
Скачало243
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Науки про природу і науки про культуру. Всезагальні цінності та

автономія історичного пізнання.

 

Г. Ріккерт (1863 — 1936)

 

Генріх Ріккерт вважав центральною проблемою осягнення історії проблему

автономії історичного пізнання. Міркування з цього приводу він блискуче

виклав у праці "Межі природничонаукового утворення понять" (1896 —

1902).

 

Природа постає сама по собі, культура — через створені людиною цінності.

І саме ідея цінностей є основою поділу на природу і культуру. Цінності є

блага. Якщо зняти цінність з об'єкта культури, то це й буде природа.

Об'єктивно Ріккерт вносить ідею цінності і у психологію, чим здійснює

серйозний поштовх до формування канону як критерію цінностей. Цінність —

це те. що має значення, а не просто існує.

 

Протилежність природи і культури лежить в основі поділу наук. Ріккерт

зазначає, що явище культури слід розглядати не тільки у відношенні до

цінності, а й до психічної істоти, яка його оцінює. "Цінності оцінюються

тільки психічною істотою, тому психіка більш цінна, ніж тілесне". Життя

душі можна розглядати і як природне. Ріккерт вважає за необхідне

провести логічну різницю між духовним буттям або психічними актами

оцінювання і самими ценностями та їхньою значущістю. Психічне не слід

використовувати для розмежування культури та природи. Л.С.Виготський

відштовхується від ідей Ріккерта та інших мислителів, коли створює свою

культурно-історичну теорію психіки. Він показує, як природа стає за

певних умов культурою (ідея знаку).

 

Свою першу дослідницьку проблему Ріккерт формулює так: історичні науки

про культуру Це по суті проблема історичного утворення поняті, Найбільше

Ріккерта цікавлять поняття, які виражають особливе та індивідуальне.

Саме принцип історичного, або індивідуалізованого, утворення понять дає

можливість зрозуміти сутність історичних наук про культуру.

 

Головним у предметі є те, чим він відрізняється від інших. Проблема

культурних цінностей завжди має бути розглянута з боку особливого та

індивідуального. "Культурне значення будь-якого явища тим більше, чим

винятковіше відповідна культурна цінність пов'язана з його

індивідуальним образом". Ріккерт мав би піти ще далі й показати, що лише

своєрідне та індивідуальне є єдиним шляхом до осягнення найглибшого,

субстанціального, де виступає вимога єднання людей.

 

Справжнє одиничне вказує на всезагальне. Тільки індивідуалізований

історичний розгляд відповідатиме культурному явищу. За Гете, те, що

генералізується, призводить до знерівнюючої всезагальності те, що живе

тільки особливим життям. Але тут виступає певна однобічність (бракує

гегелівського підходу). Індивідуалізація як кінцева мета мислення

позбавлена смислу. А Ріккерт весь час повторює одне і те ж: "Значення

культурного явища залежить виключно від його індивідуальної

особливості".

 

Історичний принцип Ріккерт називає індивідуалізуючим. Це принцип і метод

досліджень. Природа індиферентна до цінностей. Явища культури їх мають.

У них Ріккерт шукає неповторне — за допомогою історичного,

індивідуалізуючого методу. Об'єкт культури цікавий тим, чим він

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ