UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсьовий час історичної творчості та подолання історії. К. Ясперс (1883—1969) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1967
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Осьовий час історичної творчості та подолання історії. К. Ясперс

(1883—1969)

 

На відміну від А. Тойнбі, який віртуозно відтворює історію в її

енциклопедичній повноті та нескінченності феноменів як історик-фахівець

і разом з тим філософ-теоретик, Карп Ясперс підходить до вирішення

проблем історії, місця в ній людини, історичних ситуацій — як

історик-дилетант і водночас як обережний і чесний філософ, який бажає

сказати щось більше того, що взагалі можна сказати про історію.

 

Основна ідея Ясперса щодо смислу історії стосується часу доісторичного,

осьового і післяосьового. Початок історії тане в невідомому, її кінець

неясний. Осьовий час означає, що десь орієнтовно з 800 р. до 200 р. до

н.е. в людській культурі було зроблено все основоположне, чим людство

живе й досі. Це було зроблено в різних місцях Земної кулі: постали

самостійні культури, які висунули і вирішили проблеми людського буття

незалежно одна від одної, але приблизно в один і той же час. Це були

релігійно-філософські осягнення в Китаї, Індії та "на Заході", тоді

виступили такі першопроходці, як Будда, Конфуцій, пророчий рух на

Близькому Сході. Віддаленість територій, де виникли ці ідеї, показує, що

вони мають іманентне походження, а не запозичене: людство породжує ці

ідеї внаслідок певної зрілості. І цієї стародавньої зрілості вистачило,

щоб запліднити творчий рух людства до нашого часу. Мова йде насамперед

про питання філософської віри стосовно смислу і призначення людського

буття в історії.

 

Після осьового часу людство прагне знайти внутрішню історичну єдність,

ліквідувати бар'єри спілкування, і ця єдність виступає домінантним

мотивом діяльності людини в історії. Ця єдність здійснюється і не

здійснюється. Адже людина сама не може осягти смислу такої єдності. І

Ясперс відсилає читача до Божого промислу.

 

Історія людства, як вона структурована у Ясперса, поділяється на гри

послідовні фалі: передісторія, історія і всесвітня історія. Передісторія

— це становлення людини: мов, рас, історичних культур. Історія

стосується п'яти тисяч років у Китаї, Індії, на Близькому Сході і в

Європі. Складаються великі культури Стародавнього світу: шумерські,

єгипетська, егейська, культури доарійської Індії та долини Хуанхе.

 

На жаль, Ясперс не згадує титанічні праці В.Вундта "Психологія пародіє"

та “Елементи психології народів", в яких уже було виражено ідею про рух

"до людства" з метою досягнення єдності. Наука й техніка XIX і XX

століть роблять можливим такий рух. Але вони не складають основу

осьового часу. Ясперс висловлюється про це так: "Наслідком хибного

розуміння, який вводить у спокусу, було переконання, ніби світ може бути

в цілому і в принципі пізнаним, і його вважали по суті вже пізнаним.

Склалось уявлення, за яким можна на основі наукових висновків уявити

правильний світ людини, де існуватимуть благополуччя і щастя. Досягти

цього можна актом доброї волі. Цим самим в останні століття в історичний

процес увійшов новий феномен — намагання за допомогою знання не тільки

знайти опору у світі неосяжної багатоманітності людських відношень, але

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ