UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваП.Капретта: між Сциллою “емпіризму” та Харибдою “опозиції” (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось931
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

П.Капретта: між Сциллою “емпіризму” та Харибдою “опозиції”.

 

Надто традиційне дослідження, але вже саме історії психології, належить

перу американського дослідника П.Капретти ("Історія психології в нарисі.

Від зародження до сучасності", 1966). Автор досліджує філософські

передбачення психологічних ідей, їхній розвиток усередині наук,

підходячи до стадії "квазізрілості" у "софістичних системах" кінця XIX —

початку XX століття. Замість презентації історичної послідовності він

дає огляд тільки найбільш видатних рис у багатій змістом еволюції

психології, що виходить із нерозчленованої амальгами людини і

суспільства, досліджує їх взаємодію як автономних існувань, а далі

висвітлює внесок психолога у своєму Zeitgeist та простежує його

формування під впливом цього "духу часу".

 

П.Капретта — доктор філософії в Університеті Колорадо, викладав в

університетах Вашингтона і Майамі (Огайо), також у Шотландії — в

Національному інституті розумового здоров'я. Він виступав як

"порівняльний психолог", але виявляв неабиякий інтерес до історії

психології, її практичне завдання Капретта бачить у тому, щоб з'ясувати

сьогодення психології, спираючись на історію, та далі визначити її

перспективи. Капретта постає типовим емпіриком в історії психології, про

що свідчить насамперед його визначення вузлових точок у ході цієї

історії. Він встановлює послідовні "компакта" ідей, із чого випливає

певна періодизація.

 

Рух психологічної думки Капретта починає з примітивного анімізму,

іонійських шкіл, продовжує відстежувати цю думку у грецькій систематиці,

до якої чомусь залучається поряд з Арістотелем також Платон. Далі

психологія постає у працях діячів ранньохристиянського періоду,

схоластики, з Фомою Аквінськилі включно.

 

Перехід до Відродження і Нового часу показує психологію в межах

природничих наук, у загостренні протилежності тіла й душі в

декартівському вченні. Вирішення цієї проблеми подано через британський

емпіризм, шотландську психологію здорового глузду, ранню німецьку

психологію (чомусь тільки Кант), а також через тлумачення людини як

машини у французькому натуралізмі.

 

Постання нових якостей психології розкривається далі через фізіологічний

підхід: теорії локалізації, специфічної енергії органів чуття,

дослідження голоду тощо. Розвиваючи проблемний підхід, Капретта

звертається до клінічної психології (Гіппократ та ін.), психіатрії — з

ідеями тваринного магнетизму, гіпнотерапії (від Парацельса до Шарко).

Кульмінація теорії несвідомого вбачається в розробках Бройера, Шарко,

Фрейда, Юнга, Адлера.

 

Повертаючись знову до психології XIX століття, Капретта виявляє свій

головний інтерес не до філософських проблем психології, а до

експериментальних починань (Вундт, Гельмгольц, Лілль, Бен, Гербарт,

Лотце, Вебер, Фехнер).

 

Репрезентовано феноменологічну традицію, пов'язану з іменами Гуссерля,

Лацаруса, Гете, Пуркіньє, Вундта. Висвітлено спроби протиставлення засад

акту і змісту — Брентано, Вундт.

 

Ідеї, що стосуються розвитку біологічної точки зору на психологію, мають

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ