UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоведінка як функція особистісних факторів і факторів оточення. Психологічна \"теорія поля\" і вектор інтеріоризації. К. Левін (1890 — 1947)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1297
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Поведінка як функція особистісних факторів і факторів оточення.

Психологічна "теорія поля" і вектор інтеріоризації.

 

К. Левін (1890 — 1947)

 

Курт Левін стоїть близько до гештальтпсихології, але він істотніше,

глибше визначає головний предмет психологічного дослідження: якщо

проблема значущості протиставляється фізикалістськи мислимому стимулу,

то сам стимул може стати рушійною силою тоді, коли він із зовнішнього

перетворюється на внутрішній. Власне кажучи, не зовнішня, об'єктивна

фізична природа стимулу робить його таким. Він стає стимулом, коли

перетворюється на психічний феномен.

 

Стимул може діяти лише в тому випадку, якщо він викликає біль. Намагання

уникнути болю є істотним фактором поведінкової реакції. Але таке

прагнення означає вже мотиваційний аспект поведінки.

 

Протягом трьох десятиліть своєї діяльності як психолога Левін розробляв

те, що в широкому розумінні називається мотивацією людської поведінки.

Асоціативні або інстинктивні структури мають бути достатньою мірою

активізовані силами потягу, потребами та квазіпотребами, які

перетворюються згодом на тимчасові інтереси, інтенції. Левін переборює у

своєму вченні про мотиваційні аспекти поведінки ідею "ізоморфізму" між

безпосереднім досвідом та мозковою динамікою.

 

Мотивація виявляється не ізоморфно структурним зв'язком середовища, а

певною результантом) зовнішнього та внутрішнього середовища. Оскільки

справжнє значення ситуації вбирає в себе людський фактор, то і мотивація

виявляється також (і навіть більшою мірою) "гуманізованою". Ось чому

свій головний науковий інтерес Левін спрямовує насамперед на соціальну,

а не фізіологічну, психологію.

 

"Поле" як одне з найважливіших понять левінської системи стало не

мозковим полем, ізоморфним безпосередньому індивідуальному досвіду, а

більше соціальним оточенням індивіда. Сама людська особистість постала

системою, що містить у собі субсистеми, які взаємодіють одна з одною.

Якщо особливість активна, субсистема перебуває в напруженні; діяльність

перервано — напруження залишається до виконання дії. Якщо діяльність не

може бути завершена, напруження субституюється або дренажується.

 

Провідна формула поля, за Левіном, має біхевіористичний відтінок

B=t(pE), тобто поведінка залежить від взаємодії особистості та оточення.

Левін, шукаючи структури особистості, що визначають її поведінку,

уходить від ідеї впливу досвіду на неї, не хоче домішувати апперцептивні

компоненти, щоб безконечно не ускладнювати і не заплутувати свою формулу

поведінки. Згідно з теорією поля, поведінка не залежить ні від минулого,

ні від майбутнього, а тільки від сучасного. Цей фізикалізм (фізичні тіла

мають властивості, але не мають досвіду) контрастує як з телеологічною

вірою, згідно з якою майбутнє є причиною поведінки, так і з

асоціанізмом, який твердить, що минуле є такою причиною.

 

Левінівське "поле" як "життєвий простір" містить у собі "особистість та

її психологічне оточення". Психологічне (або поведінкове) оточення є,

правда, оточенням у тому сенсі, як воно сприймається й розуміється

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ