UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринципи гештальтпсихології. В.Келер (1887—1967) К.Коффка (1886—1941) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1482
Скачало299
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Принципи гештальтпсихології.

 

В.Келер (1887—1967)

 

К.Коффка (1886—1941)

 

Філософські позиції гештальтпсихології найяскравіше постають у

вирішенні її представниками питань про відношення психіки до фізичного

світу, а також питання про зв'язок психічних явищ із мозком. Найбільш

реальним визнається феноменальний світ, який ніби відділяє людину від

фізичного світу, з яким людина не може безпосередньо взаємодіяти.

 

Вольфганг Келер — німецько-американський психолог, один із лідерів

гештальтпсихології — стверджував, що людина не має прямого доступу до

фізичного світу, оскільки феноменальний світ утримує весь цей матеріал,

який прямо йому даний. Таким чином, дослідження фізичної сфери завжди за

всіх обставин буде складатись із визначень, які ми робимо на основі

спостережень за певними перцептами або на основі інших досвідів. Проте

це завжди буде процедура конструкції.

 

В роботі "Психологічні проблеми" Келер пише, що людина ніколи не буде в

змозі стверджувати безпосередньо про фізичне явище як таке, її уявлення

про це явище завжди будується на основі досвідів, що вже мали місце

раніше.

 

Келер вважає, що жодна наука не має справи безпосередньо з об'єктивною

реальністю — фізичним світом. Світ фізики стає тотожним світу

психології. Слід згадати з цього приводу висловлювання Є,????, який в

роботі "Аналіз відчуттів і відношення фізичного до психічного" писав, що

"велика прірва між фізичним і психологічним дослідженням існує тільки

для звичайного стереотипного мислення". Келер продовжує цю думку так:

“спостережуване і спостереження належать до одної і тої ж системи".

Тобто людина може спостерігати лише свої сприйняття і уявлення, а не

фізичний світ.

 

Келер оперує поняттями "наочна річ", "наочний предмет", "стимул", але

ними він позначає не реально існуючий об'єкт, а сприйняття й уявлення.

Саме в цьому сенсі слід тлумачити вислів про те, що наочні речі й

процеси є першими "об'єктивними" даними, про які ми можемо знати і які

назавжди залишаються єдино об'єктивними. Це положення означає, що єдиною

реальністю для людини є її сприймання.

 

Але чому тоді, ставлять питання гештальтпсихологи, наш світ, що

безпосередньо існує у формі наших сприймань, здається нам таким, що

існує поза нами? Чи можна в рамках гештальттеорії визначати існування

відношень суб'єкта і об'єкта? На це питання, услід за Махом, дається

стверджувальна відповідь.

 

Можна стверджувати, що існує "Я" і об'єкт, що протистоїть йому, але цей

розподіл об'єкта і суб'єкта є чисто феноменальним, що пояснюється

фізичною діяльністю мозку: подразнення від "Я" утворюють у мозку

специфічний гештальт, що знаходиться в іншому місці, аніж гештальт, що

виникає під впливом навколишнього середовища. Це існування двох різних і

існуючих в різних місцях фізіологічних гештальтів і переживається нами

як відношення суб'єкта до відмінного від нього об'єктивного світу, що є,

в дійсності, ілюзією. Значення "об'єктивного" у феноменальному полі,

пише Келер, не має ніякого прямого зв'язку з фізичним існуванням поза

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ