UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологія в Україні та українська культура XX століття (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2889
Скачало513
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Психологія в Україні та українська культура XX століття.

 

Дев'ятнадцяте століття передало двадцятому ґрунтовні проблеми

психології класично-інтроспективного, природничонаукового та

культурно-гуманістичного спрямувань зі спробами поєднати ці галузі між

собою, щоб створити цілісну картину психічного світу людини. Ці

спрямування та їхній концептуальний синтез в Україні мали своїх

корифеїв, що піднімались до світового рівня у постановці та вирішенні

актуальних проблем людського буття: людина як природна істота, її

психіка як знаряддя пристосування до середовища природного й

соціального, смисл творчості, життєвий і творчий шлях людини, смисл

життя, самопізнання та самостворення. Українська психологія у своєму

поступальному русі відбивала також досягнення світової психології,

реагувала на її новітні відкриття і оригінально їх тлумачила. Нарешті,

вона переживала увесь драматизм культурного, соціального та психічного

життя суспільства не тільки в межах свого концептуального рівня, а й

стосовно життєвої долі простого народу.

 

Три напрями у вітчизняній психології XX століття були тісно пов'язані з

іманентно-науковим та ідеологічним розвитком подій.

Класично-інтроспективний напрям принципово вичерпав себе вже у першій

чверті століття, залишивши, втім, значні наукові надбання.

Природничо-науковий, спираючись на досягнення фізіології вищої нервової

діяльності (рефлексологія та ін.), з тріумфом пройшов 20-ті роки; у

формі вчення про умовні рефлекси (прихильники школи І.П.Павлова) він

визначив період до кінця 50-х років. Культурно-гуманістичне спрямування,

переживши розквіт у першій чверті століття (тут особливо слід

підкреслити розробку питань творчості та творчої особистості), було

пригнічено панівною ідеологією та зрештою ліквідовано адміністративним

чином у 30 — 50-ті роки. Лише в останній чверті століття це спрямування

поволі набирає міці і, мабуть, найбільше визначає сучасний стан світової

та вітчизняної науки.

 

Теоретичні засади класично-інтроспективного напряму розкривають ідею

самодостатності, автономності людської душі, її незалежність від

"тілесного субстрату". Психофізична проблема вирішується в дусі

паралелізму, або взаємодії, підкреслюється наявність психічної

причинності, яка виступає або ланкою в системі причинних залежностей у

природі й суспільстві (Г.Челпанов), або ж стверджується психічна

причинність, що сама себе створює (В.Зеньковський). Методом

психологічного дослідження виступає інтроспекція (самоспостереження),

предметом — суб'єктивні явища. Тілесну активність організму представники

цього напряму вбачають у залежності від суб'єктивно-психічних структур

і, зрештою, в тілесних виявах не знаходять нового змісту порівняно зі

змістом самої суб'єктивності. Тому дослідження рухової тілесної

активності організму для психології не має значення, хоча проблема

фізіогномічного вияву емоційних, вольових, інтелектуальних станів та

відповідних анатомофізіологічних корелятів стає предметом спеціального

інтересу (особливо у І. Сікорського).

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ