UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеактологія: реакція як вихідна ланка поведінки. К. М. Корнілов (1879—1957) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1099
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Реактологія: реакція як вихідна ланка поведінки.

 

К. М. Корнілов (1879—1957)

 

У підручнику головного представника реактології К.М.Корнілова "Вчення

про реакції людини" (1921) ставиться завдання "вивчення поведінки людини

як сукупності реакцій на біосоціальні подразнення". Реакція визначається

основною формою будь-якого життєвого прояву. Це поняття включає такі

принципи, відмінні від принципів рефлексу:

 

а) універсальність (всіх рухів організмів, включаючи одноклітинні);

 

б) цілісна відповідь організму, а не одного органу;

 

в) наявність психічного у деяких представників тваринного світу.

Переліком цих принципів Корнілов хотів подолати однобічність

 

суб'єктивної та об'єктивної психології, стверджуючи, що психічний процес

і психічне переживання лежать в основі поведінки людини не окремо, а

лише разом, нерозривно злиті в реакції як основному прояві живого

організму на подразники середовища.

 

Сама по собі реактологічна методика (вивчення простих та складних

реакцій), а також психічна реакція як предмет дослідження мають велику

історію починаючи ще з робіт Вундта і Тітченера.

 

Корнілов та його співробітники показали нову залежність швидкості

реакції від завдання та його сили, від характеру діяльності людини.

Проте найважливішою була їхня теоретична концепція психічної реакції як

предмета реактології та психології.

 

Реактивність визначалась як властивість, характерна для неорганічного та

органічного світу, для тварин і людини. Критерієм, що вирізняє реакції,

є залежність від відмінностей у подразниках (біологічних та соціальних).

Тому поведінка людини є "біосоціальною".

 

Для реактолога успадковане й набуте (біологічне та соціальне) механічно

поєднуються одне з одним. Соціальне лише затіняє біологічне, не

перетворюючи та не опосередковуючи його. Тому моральні почуття докорінно

відмінні від, скажімо, інстинкту "стадності" тощо.

 

Реакція, за Корніловим — це певний атом душевного лаптя та поведінки, до

якого останні можуть бути повністю зведені. Такий постулат являв собою

примітну методологічну особливість реактології.

 

Як стверджував Корнілов, поведінка людини є завжди результатом

надзвичайно складних взаємовідношень окремих реакцій, які зазвичай

виникають у масі, перетинаються, вступають у боротьбу, допомагаючи одна

одній, зливаються, витісняють, гальмують, паралізують одна одну та ін.

Життя людини, її поведінка тільки при поверховому погляді є продуктом

окремих реакцій, насправді це результат їх сукупного розгортання.

 

Взаємовідношення психічного та фізіологічного в реакції у цілому

визначалося за формулою Г.В.Плеханова, психіка як фізична властивість

нервової системи становить суб'єктивну сторону фізіологічних явищ.

 

За А.В.Петровський, у наведеному Корніловим формулюванні не було однієї

важливої ланки — посилання на те, що складає джерело психічних станів та

їхній основний зміст. Відсутнім був процес відображення. Загалом же

зводити всі прояви психічної діяльності до рефлексів або реакцій —

значить ігнорувати специфічне в механізмах поведінки людини. Одна справа

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ