UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСамопізнання особистості у здійсненні та нездійсненні катарсису. Особистість як настановлення на післядію та як логічний осередок психологічної систем
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1963
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Самопізнання особистості у здійсненні та нездійсненні катарсису.

Особистість як настановлення на післядію та як логічний осередок

психологічної системи.

 

Психологи прагнули знайти логічний та практичний центр психологічних

досліджень, який показав би реальне осереддя психіки людини та мав би

завершений вигляд (у дусі вчинкової структури). Особистість виступила

перед дослідниками в її ситуативному, мотиваційному, дійовому та

післядійовому компонентах. Це була відповідна маска (persona),

мотиваційний смисл як гідність, тактика і стратегія поведінки, як дія і

післядія. Далі постали такі поняття, як життєвий і творчий шлях

особистості, що визначалися смислом життя.

 

Загальний смисл життя перетворювався на смисл життя конкретної особи, що

пов'язано з її творчістю (творча особистість) і виходом до проблеми

трансцендентального (універсальне та індивідуальне).

 

Особистість не задовольняється спеціалізацією свого вияву у світі. Вона

хоче універсально збагнути світ, але тут вона підходить до рубежу, де

зливається з субстанцією і здійснює перехід у містичну сферу. В твоєму

ніщо я хочу знайти все.

 

Типологія особистості показує лише єдину можливість вияву всезагального.

Особистість є особливе, що прагне до всезагального, але знаходить у

ньому свій кінець. Лише творча особистість поєднує всезагальне та

індивідуальне і тому стає оригінальною.

 

Всезагальне (містичне) — особистість — оригінальність (неповторна творча

індивідуальність): чи не у такій логічній послідовності поставали факти

історичного пошуку, що зумовили появу гуманістичної традиції у лоні

психологічної науки?

 

Гуманістична психологія

 

Підхід у психології, який вбирає проблеми любові, внутрішньої

включеності і спонтанності замість систематичного їх виключення,

визначається як гуманістично спрямований. Об'єктом гуманістичної

психології є не прогнозування і контроль за людською поведінкою, а

звільнення людини від пут невротичного контролю внаслідок "відхилень" її

від структури суспільства або від психологічних умов індивіда.

 

Вважається, що гуманістична психологія виникла під впливом десяти

спрямувань:

 

1. Групова динаміка, зокрема в галузі Т-груп.

 

2. Доктрина самоактуалізації (Маслоу, 1968).

 

3. Центрований на особистості напрям психології поради, терапії та

виховання (Роджерс, 1961).

 

4. Теорія Райха з його наполяганням на втіленні (body).

 

5. Екзистенціалізм, зокрема інтерпретований Юнгом (1967) і практично

експериментальне Пертом (також Fagan і Shepherd, 1972).

 

6. Результати використання expending drag, зокрема LSD (Stenford і

Golightfy 1967).

 

7. Дзен-буддизм, особливо його ідея звільнення (Letting, 1980).

 

8. Даоїзм, особливо його ідеї центрації та полярної єдності Інь — Лнь.

 

9. Тантра, особливо в її підкресленні важливості тіла як енергетичної

системи.

 

10. Вершинні експерименти як одкровенні й просвітницькі (Rowan. 1976).

 

Гуманістична психологія не є акуратне, впорядковане і послідовне тіло

знання. Це шлях для розкриття гуманістичних проблем за допомогою

пара-дигмального досвіду:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ