UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія поетапного формування розумових дій. П. Я. Гальперін (1902 — 1988) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3439
Скачало302
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Теорія поетапного формування розумових дій. П. Я. Гальперін (1902 —

1988)

 

П.Я.Гальперіл — вітчизняний психолог радянського періоду, відомий своєю

концепцією поетапного формування розумових дій, що була викладена у

книзі "Основні результати досліджень з проблеми формування розумових дій

та понять" (1965).

 

Однією з центральних психологічних проблем Гальперін вважав проблему

психологічної відмінності між знаряддям (у людини) і засобом (у тварин).

У достеменному відношенні суб'єкта і знаряддя на перший план виступає

таке питання: що являє собою ця річ — засіб для того, хто за неї

береться? Якщо, для нього це річ, в якій не фіксовано спосіб дії, то,

природно, що річ дістане логіку такої дії від самого суб'єкта. Якщо,

навпаки, ця річ виготовлена з певною метою та вимагає певних способів

застосування, то суб'єкт, перед яким вона виступає таким чином і який

заради цих знаряддєвих властивостей до неї звертається, підкоряється

об'єктивним вимогам системи операцій, фіксованих за знаряддям.

 

Те, як виступить засіб перед суб'єктом: чи у вигляді допоміжного, що є

простим продовженням передніх кінцівок, чи у вигляді достеменного

знаряддя, яке фіксує "в собі" операції суспільного користування ним,

залежить від дійсності, до якої належить індивід. Тварина використовує

знаряддя як природні речі, тоді як навіть у природних речах людина

бачить їх можливе знаряддєве застосування. Подібні відмінності можна

спостерігати вже в освоєнні найпростіших знаряддєвих операцій людиною в

онтогенезі, наприклад, в оволодінні такою звичною для нас навичкою

користування ложкою. Спочатку дитина намагається схопити ложку якомога

ближче до її “робочого кінця", різким рухом піднімає її косо знизу

вгору, і, як правило, весь вміст ложки виливається. Дитина сприймає

ложку лише як продовження своєї руки і лише згодом засвоює прийоми

специфікованого користування ложкою як знаряддям.

 

Знаряддєві операції, таким чином, — це система рухів знаряддям,

спрямованих на предметне застосування цього знаряддя відповідно до

конкретної мети.

 

У теорії Гальперіна чітко розділяються орієнтуюча частина дії та її

виконавча частина: "саме орієнтуюча частина в першу чергу відповідає за

хід (процес) научіння та якість його результатів". Щоб сформувати у

дитини уявлення про те, що і в якій послідовності потрібно робити,

необхідно спочатку побудувати певний "алгоритм" виконання завдання,

тобто схему орієнтуючої основи дії, та дати її дитині у вигляді не

тільки усних вказівок та пояснень, як це зазвичай буває, а у зовнішній,

"матеріалізованій" формі, наприклад, у вигляді картки, на якій все

розписано.

 

Дитина має не просто завчити необхідні формулювання, їй необхідно

навчитися правильно виконувати необхідні дії за цим алгоритмом. Власне,

"заучування" прийде саме, навіть непомітно для дитини. Але як здійснити

це научіння?

 

Спочатку дитина активно користується карткою, в якій записана

"перспектива виконання" всієї дії: що робити, як саме і що має бути

отримане в результаті. Дія на цьому етапі максимально розгорнута і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ