UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія провідної діяльності та розвиток психіки. О. М. Леонтьєв (1903 — 1979) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2399
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.

 

О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)

 

Людська суб'єктивність, людська діяльність та їхній зв'язок були

вихідним пунктом психологічних досліджень О.М.Леонтьєва. Він писав:

"Психологічна наука ніколи не піднімалася над рівнем чисто метафізичного

протиставлення суб'єктивних психічних явищ явищам об'єктивного світу".

 

Тому вона ніколи не могла проникнути в їхню дійсну сутність, розгублено

зупиняючись перед тим ровом, який розділяє сутність та явище або причину

й наслідок. Леонтьев формулює важливе положення психологічного пізнання:

"Діяльність практично пов'язує суб'єкта з навколишнім світом, впливаючи

на нього і підкоряючись його об'єктивним властивостям". У зв'язку з цим

було відкинуто уявлення про психіку як сутність, що має своє особливе

існування, не залежне від зовнішніх впливів.

 

Леонтьев продовжує і розвиває ідею Л.С.Виготського про інтеріоризацію,

вказуючи, що інтеріоризація як поступове перетворення зовнішніх дій у

внутрішні, розумові є процес, що необхідно здійснюється в

онтогенетичному розвиткові людини. Його необхідність Леонтьев визначає

тим, що центральним змістом розвитку дитини є присвоєння нею досягнень

історичного розвитку людства, в тому числі досягнень людської думки,

людського пізнання.

 

Аби дитина могла побудувати нову розумову дію, її треба попередньо

подати дитині як дію зовнішню, тобто екстеріоризувати її. В такій

екстеріоризованій формі, у формі розгорнутої зовнішньої дії виникає дія

розумова. Згодом, у результаті ЇЇ поступового перетворення —

узагальнення, специфічного скорочення ланок та зміни рівня, на якому

вона виконується, — відбувається її інтеріоризація, яка тепер уже цілком

відбувається в розумі дитини.

 

Цей процес, за Леонтьєвим, має принципове значення для розуміння

характеру формування людської психіки, адже її головна особливість

полягає саме в тому, що вона розвивається не в плані прояву вроджених

здатностей, не шляхом пристосування спадкової видової поведінки до

перемінних елементів середовища. Вона являє собою продукт передання та

присвоєння індивідами досягнень суспільно-історичного розвитку, досвіду

попередніх поколінь. Творчий рух думки вперед, який людина здійснює

самостійно, можливий лише на основі оволодіння цим досвідом.

 

Для підтвердження своїх положень Леонтьев використовує вірогідні факти,

які свідчать про те, що діти, які з раннього віку розвиваються поза

суспільством і створеними ним явищами, залишаються на рівні тваринної

психіки. У них не тільки не формуються мова й мислення, навіть їхні рухи

нічим не нагадують людські. До того ж такі діти не набувають властивої

людям вертикальної постави.

 

Леонтьев наводить переконливі приклади того, що ті здібності й функції,

які мають суспільний характер, не фіксуються в мозку людей і не

передаються згідно з законами спадковості. Ця ідея відкриває шлях до

теорії самостворення людини. Остання набуває свободи від рефлекторної

реактивності й активно планує свою поведінку. Тут містяться зародки

принципів, які допоможуть винайти нові теоретичні засади наукової

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ