UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФілософія культури і трансцендентальний ідеалізм. В. Віндельбанд (1848 — 1915) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1163
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Філософія культури і трансцендентальний ідеалізм.

 

В. Віндельбанд (1848 — 1915)

 

Вільгельм Віндельбанд, представник баденської школи неокритицизму,

ставить питання про співвіднесеність всезагального та одиничного у

психіці людини, в її духові ще до появи праць М.Вебера. Взагалі це

велика проблема в неокантіанстві: як здійснюється перехід від

всезагального до конкретного. Віндельбанд відповідає на це так:

"Спочатку необхідно встановити загальнозначущі передумови розумної

діяльності, на яких, зрештою, базується все те, що ми називаємо

культурою, далі за допомогою предметного аналізу слід установити, яка із

цих передумов визначається специфічно людськими... емпіричними умовами:

отриманий залишок буде, таким чином, містити в собі тільки всезагальну

надемпіричну необхідність, необхідність самого розуму".

 

Абсолютне апріорі містить в собі одну безумовну значущість (за Лотце):

входячи в емпіричну свідомість, воно не тільки стає кермом для суб'єкта,

який бажає пізнавати, діяти, творити, а й отримує залежність від

особливостей емпіричної свідомості — специфікацію, яка послідовно

проходить різні ступені індивідуалізації, починаючи з родової свідомості

аж до просторової та часової індивідуалізованої форми суб'єкта. В

останній формі ми як індивідууми переживаємо все те, що світовий розум

залишає в нашій конечній свідомості, а відтак шляхом зворотного підняття

і поступового вилучення всього емпіричного ми маємо знову прийти до

царства всезагальних значущостей в усій їхній чистоті.

 

І знову можна підкреслити, що не просто від одиничного здійснюється крок

до всезагального, а це одиничне мас бути перетворене таким чином, щоб

містити в собі всезагальне. А це і є оригінальність, яка через одиничне,

особливе, неповторне переходить до всезагального. Людство весь час

здійснює відокремлення, специфікацію, наголос на окремішньому, але для

того, щоб потім спонтанно влитись у велику ріку життя — всезагальне, де

всі люди виявляються братами і сестрами, не втрачаючи при цьому своєї

індивідуальності. Ця проблема постала під впливом кантівської

культурології.

 

Культуру Віндельбанд розуміє як сукупність того, що розумна людська

свідомість виробляє із даного їй матеріалу. А центральним пунктом

трансцендентальної філософії, за Кантом, є все те, що береться як дане,

як загальнозначущий досвід, що має в собі трансцендентальний синтез,

здійснюваний згідно з законами "свідомості взагалі" та надемпіричними

предметно значущими законами розуму. Ця діяльність розуму, що дає

початок науці та відтворює світ відповідним чином, має таку ж структуру,

що й будь-яка практична та естетична творчість культурної людини.

 

Ідея культури пов'язується насамперед із тим, що людина робить

навколишній світ своїм, організує його в ідеї, підкорює своїм принципам.

Але разом із тим предметному світові надасться право на самостійне

існування, незалежне від трансцендентальної єдності апперцепції. Це —

залежність і свобода водночас. І цієї подвійності уникає Віндельбанд.

Він указує на предметну єдність (Sachliche) трансцендентального

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ