Реферат
на тему:
Організація діяльності міжнародних товарних ринків
Зміст
Вступ………………………………………………………….
……………………………………………………3
1. Міжнародні товарні
біржі………………………………………………………….
………………….4
2. Міжнародні товарні
аукціони……………………………………………………….
……………….5
3.
Торги………………………………………………………….
………………………………………………..6
4. Міжнародні ярмарки і
виставки……………………………………………………….
……………7
Висновок……………………………………………………….
…………………………………………………8
Список використаної
літератури……………………………………………………..
………………..9
Вступ
Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання
зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні
набувають усе більшого значення і зростання економічної взаємозалежності
країн.
Принципова структура інституцій, які управляють зовнішньоекономічною
діяльністю, і в промислово розвинутих країнах, і в країнах, що
розвиваються, приблизно однакова. До неї звичайно входять кабінет
міністрів, міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних
зв’язків, митні органи (управління), центральний банк,
експортно-імпортний банк, центральне статистичне управління
(міністерство), міністерство закордонних справ, податкові відомства.
Міжнародний поділ праці, світовий ринок, світове господарство з їх
основними компонентами і специфікою перетворилися в найважливіші чинники
розвитку людства. У цих умовах особливого значення набуває міжнародна
торгівля, розвиток її організаційних форм, зростання її обсягів. Важливе
місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків посідають
біржа, аукціони, торги, ярмарки і виставки.
1. Міжнародні товарні біржі
Товарна біржа – це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на котрі
укладаються угоди без їх наявності. Біржова торгівля дає можливість
сконцентрувати попит і пропозицію на товари у певних географічних
пунктах без обов’язкового завозу туди товарів. На товарних біржах
продаються тільки так звані біржові товари, що у масі своїй однорідні.
Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук,
цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, боби,
олія, кава, жива худоба, апельсиновий сік та ін.
Існують два типи біржі – товарна і фондова. Якщо товарна біржа – це
постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі
обертаються цінні папери й іноземна валюта.
Найбільші світові біржі:
«Чикаго Борд оф Трейд» концентрує 30% загального обсягу біржової
торгівлі США (оборот – близько 500 млрд дол. за рік), основні товари:
золото, срібло, зернові, сік, боби.
«Чикаго Меркенталь» зосереджує 20% біржової торгівлі країни (оборот –
понад 250 млрд дол. за рік), основні товари: жива худоба, картопля,
яйця.
«Нью-Йоркські біржі» охоплюють 20% біржової торгівлі США (оборот – більш
як 260 млрд дол. за рік), основні товари: кава, цукор, шерсть,
дорогоцінні метали, картопля, бавовна,апельсиновий сік.
«Лондонська товарна біржа» охоплює 75% усіх біржових угод країни (оборот
– близько 100 млрд дол. за рік), основні товари: цукор, какао, кава,
каучук, вовна.
Основними учасниками біржових операцій є члени біржі, тобто юридичні чи
фізичні особи, що мають свої частки в статутному капіталі біржі, і
посередники, брокери, що допомагають укладати угоди в біржовому кільці.
Брокер не має права представляти інтереси покупця чи продавця. Його
завдання – знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладанні
контракту. Брокер є постійним співробітником біржі. І за свою роботу він
отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.
На товарній біржі розрізняють дві категорії біржових угод: угоди на
реальний товар (угод «спот») і ф’ючерсні угоди.
2. Міжнародні товарні аукціони
Міжнародні товарні аукціони – це спеціально організовані, що періодично
діють у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів по черзі
відбувається продаж попередньо оглянутих покупцями аукціонних товарів,
що переходять у власність того покупця, що запропонував за них найвищу
ціну, не перекриту іншими власниками торгів. Сьогодні до основних
аукціонних товарів відносять: хутро, чай, тютюн, фрукти, рибу,
антикварні вироби, предмети старовини, художні вироби.
Найважливіші аукціонні центри з продажу:
вовни – Лондон, Ліверпуль, Сідней, Антверпен;
хутра – Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль;
чаю – Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;
тютюну – Амстердам, Нью-Йорк;
прянощів – Лондон, Амстердам;
антикварних і художніх виробів – Лондон, Амстердам.
Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд лотів. Лоти
розміщуються в складських приміщеннях, і покупець відзначає номер
партії, що сподобалася. На аукціонах чаю чи вовни від кожної партії
відбирається зразок, що дає змогу судити про якість товару. Ці зразки
демонструються в спеціальних виставочних залах для огляду, а
організатори аукціону відповідають за ідентичність партії і зразка.
Аукціонний торг може проводитися гласним і німим способом. Акціонний
торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При гласному способі
аукціоніст повідомляє номер і початкову мінімальну ціну. Присутні
починають підвищувати її. Після трикратного запитання (ніхто більше?)
відбувається удар молотком по столу, і товар переходить у власність того
покупця, котрий запропонував за нього найвищу ціну.
Інколи аукціонний торг здійснюється зі зниженням ціни. При цьому
оголошується вихідна мінімальна ціна. Потім покупці поступово знижують
цю ціну. Небезпека втратити товар змушує учасників аукціону прийняти
вищі ціни.
Аукціон є також сприятливим середовищем для змови покупців із метою
зниження цін. Щоправда, тут є право продавця знімати товар із продажу.
Але зловживати цим правом небезпечно.
3. Торги
У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце.
Це змагальний спосіб купівлі і продажу товарів чи здавання підрядів на
здійснення окремих робіт на певних умовах.
Торги дають змогу зосередити в одному місці велику кількість
постачальників чи підрядчиків. До торгів звичайно звертаються державні
установи, муніципальні органи і приватні фірми при будівництві
залізниць, портових, іригаційних, комунальних споруд, промислових
підприємств, при закупівлі приладів, матеріалів, устаткування, сировини,
продуктів харчування.
Торги підрозділяються на публічні і негласні. У публічних торгах можуть
брати участь усі бажаючі фірми, у тому числі й іноземні. До участі в
негласних торгах залучається обмежена кількість найближчих фірм. Через
їх посередництво закуповуються складні машини, устаткування, будуються
різноматні об’єкти.
Є ще й одиничні торги, коли до угоди залучається лише одна фірма.
Організація торгів. Оголошення в пресі публікуються за 1-2 місяці до їх
початку. Торговельні радники, торговельні центри інформують свої країни
про майбутні торги.
Умови проведення торгів містяться в так званому тендері. Якщо мова йде
про торги на виконання конкретних робіт, то до тендерів додаються описи,
креслення, плани.
Якщо торги вимагають певних послуг, то звичайно пропозиції даються в
письмовому вигляді й оголошуються в день торгу. Запізнілі пропозиції не
приймаються. Усі пропозиції публікуються в пресі. Оференти присутні при
оголошенні їхніх пропозицій. Якщо кілька пропозицій одинакові, то може
бути влаштований аукціон. Якщо і це не дасть результату, то питання
вирішує жереб.
Організатори торгів не зобов’язані вказувати причини відхилень
пропозицій. Прикладом такої зовнішньоекономічної операції може бути
організація торгів з купівлі меблів і устаткування для ООН. Торги на
будівництво першої черги металургійного заводу в Алжирі виграла ФРН, на
будівництво другої черги – Росія. Україна не брала участі в закордонних
торгах.
4. Міжнародні ярмарки і виставки
Ярмарок – це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець.
Виникнення ярмарків відносять до епохи раннього феодалізму. Значні
ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і відігравали
важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.
Виставка – це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки,
науки, культури. Здебільшого торговельно-промислові виставки
організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в
Україні, функціонують постійно діючі виставки – це виставки досягнень
народного господарства.
Сьогодні спостерігається зростання кількості ярмарок і виставок,
розширення площ, на яких вони розміщені, збільшення частки машин і
устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі
товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок
закордоном.
До великих міжнародних ярмарків належать постійно діючі торговельні
ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері,
Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке.
Організаторами торговельних ярмарків і виставок є торговельні палати,
асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні
органи, а також приватні підприємства.
Організації, що займаються влаштуванням ярмарків і виставок, є
юридичними особами, вони реєструються і відповідають за своїми
зобов’язаннями в межах їх майна. Ці організації створюють ярмаркові
комітети або управління ярмарків, функціями яких є: розроблення положень
про ярмарок і права участі в ньому; будівництво і технічне облаштування
павільйонів; організація роботи щодо залучення іноземних учасників та
ін.
Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (складання
загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, вироблення
загальних правил участі в їх роботі) займаються Спілка міжнародних
ярмарків, в якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок,
членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.
Висновок
Таким чином, постановка питання про заходи наднаціонального регулювання,
пов’язаного з діяльністю міжнародних товарних ринів, об’єктивно
обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя,
зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в
міжнародній торгівлі.
Список використаної літератури
1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. – СПб.,
2000.
2. Сохацька О. Ф’ючерсні ринки. – Тернопіль, 1999.
3. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге
вид., випр. і доп. / Заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552
с.
PAGE
PAGE 9
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
