UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова – основа духовного життя народу України (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7728
Скачало456
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мова – основа духовного життя народу України

 

Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий

український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”.

 

Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не

володіло цим найважливішим засобом людських відносин; нею постійно

користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення

певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть

розвиватися техніка, культура, наука, мистецтво; за допомогою мови, люди

висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за допомогою мови

людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.

 

Без мови взагалі не може існувати людське суспільство.

 

Цікавим і невирішеним питанням є встановлення часу виникнення

української мови. В українських підручниках, довідкових та інших

виданнях можна прочитати інформацію, що в чотирнадцятому столітті, після

падіння Київської Русі, сформувалися три східнослов'янські народності, а

отже відповідно і три мови. А до чотирнадцятого століття ці народи

нібито користувалися староруською мовою. Але, розглядаючи фольклор, ми

говоримо, що багатюща обрядова поезія (щедрівки, веснянки, купальські

пісні) виникла ще в дохрихристиянські "язичеські" часи, ще до виникнення

Київської Русі. Прочитайте зразки обрядової поезії, і ви переконаєтесь,

що вона створена чистісінькою українською мовою. А коли так, то й мова

наших пращурів-язичників за тих давніх часів була українська, звичайно,

чимось відмінна від сучасної.

 

Тому, визнаючи слушність і справедливість класичного твердження про

Київську Русь як колиску трьох братніх народів – російського,

українського та білоруського, слід мати на увазі той незаперечний факт,

що жодне з цих трьох немовлят "ніколи не качалося по всій колисці, а

кожне мало в ній чітко відведене історією своє місце", а отже, мало свою

мову, відмінну від двох інших певними діалектними особливостями.

 

Отож, українська мова не творилася ні в XIV, ні в XV, ні в XVI, ні у

XVII століттях, бо вона і її діалекти вже були створені протягом

багатьох попередніх століть. Вона тільки де в чому змінювалась,

розвивалась і вдосконалювалась.

 

Вирішальним чинником згуртування українських племен в українську

народність було створення першої Української держави з центром у Києві.

 

Важливою потребою в умовах великої держави стало виникнення писемної

мови. Живій українській мові не судилося відразу стати писемною. З

прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну

мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського

духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення.

Згадаймо найдавнішу збережену пам'ятку української писемності "Слово о

полку Ігоревім". Видно, що автор добре знав і книжний, і народний

варіанти мови, бо крізь канву старослов'янської виразно проступають

елементи живої народної мови.

 

З другого боку, мова церкви й духовенства впливала також на маси

українського народу, які звикали до церковнослов'янських слів і

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ