UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова як чинник формування людини і нації (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2016
Скачало373
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мова як чинник формування людини і нації

 

Відзначення Міжнародного дня рідної мови та останні політ-філологічні

вовтуження деяких люмпен-політиків чомусь залишилися поза увагою наших

провідних інтернет-сайтів та їхніх поважних авторів.

 

Войовниче невігластво у мовній дискусії вже відверто набуває форм

спланованої ззовні ментальної агресії.

 

Складається враження, що в "цій країні" просто нікому щось серйозно

протиставити планованій здачі українства на всіх фронтах.

 

Тому повторюємо, – давайте щось робити…

 

Почнемо з аксіоми. Формування нової людини нового суспільства, творення

міцної, консолідованої української нації є найактуальнішою нашою

завданням-проблемою.

 

Бо саме консолідовані навколо національної ідеї народи створили потужні

і стабільні культурні, політичні та економічні системи своїх держав.

 

Нагадаємо геніально простий вислів батька економіки Рікардо: народ, який

не має честі, не матиме і хліба!

 

Тобто: честь, яку повинен мати успішний народ – це і є сума тих

національних гідностей кожного з нас, про яку час від часу так

настійливо говорить наша інтелігенція та деякі далекоглядні політики.

 

Максимально спрощуючи різноманітні складні визначення цьому поняттю,

знайдемо єдиний сухий залишок: національна ідея – це прагнення бути

кращим, зрефлексоване на рівні окремого індивіда і всієї спільноти.

 

В основі національного лежить мова.

 

Мова і патріотизм — це ті Божі та вселенські (ідеалістична і

матеріалістична концепції тут збігаються) протосили, які програмують

унікальність 1) людини; 2) нації та вмонтовують їх у вселюдський

прогрес.

 

Але чому національно-мовні питання не сприяють, а заважають прогресові

сучасного українського державо- та націотворчого процесу?

 

Бо різний рівень розуміння нашими лідерами, суспільними інституціями і

громадянами ролі національного в формуванні держави та, особливо, людини

є чи не основою причин постійного протиборства між ними.

 

І знову ж, - чому? Давайте спробуємо розібратися.

 

Морально-емоційний фактор: не "всьо равно" і не "какая разніца"

 

Роль "агітаторів-пропагандистів" у цій надзвичайно делікатній та

наукоємній сфері спочатку перехопили вельми емоційні та

натхненно-жалісливі поети і письменники.

 

Суспільна та індивідуальна свідомість українців, як правило, формувалась

ними за допомогою напучувань на кшталт: "та любіть же ви, неправильні,

нашу мову, бо вона ж така найбагатша, наймелодійніша,

найсопілковіша...", супроводжуваних завзятим розриванням

сорочки-вишиванки на ніжній і зболеній душі...

 

Так, безперечно, - ми маємо достатньо підстав вважати українську мову

однією з найдосконаліших. Ще у 1663 р. П'єр Шевальє зазначав: "Мова

козаків ... дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайних

витончених зворотів" .

 

Ще раніше турецький мандрівник Ельвія Челебі дав таку оцінку нашій мові:

"Українці — стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж

персидська, китайська, монгольська і всякі інші".

 

Але емоційно-образні заклинання на зразок "мова - то душа народу" не

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ