UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення європейської лінгвістичної традиції (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5896
Скачало305
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Становлення європейської лінгвістичної традиції

 

ПЛАН

 

Антична грецька мовознавча традиція в контексті історії лінгвістики.

 

Специфіка розвитку давньогрецького мовознавства; його роль в окресленні

європейської лінгвістики.

 

Лінгвістичний світогляд у Римській імперії.

 

Роль античного мовознавства у формуванні європейської лінгвістичної

традиції.

 

„Граматика Пор-Рояля” та її роль у становленні європейського

мовознавства.

 

І. Європейське мовознавство у своїй основі визначене античною грецькою

мовознавчою традицією.

 

Антична грецька мовознавча традиція зароджується в середземноморському

ареалі в епоху становлення давньогрецької філософії. Саме це наклало

свій відбиток на специфіку давньогрецького мовознавства. Насамперед його

визначає тривалий розвиток у межах філософії.

 

Характерні риси давньогрецького мовознавства:

 

Філософія та логіка як методологічна основа знання про мову.

 

Універсальність, орієнтація на вивчення в мові основних логічних

категорій. (Для порівняння: східна лінгвістична традиція в основі своїй

позначена практичною метою – Схід звернувся до вивчення мови насамперед

з метою навчити грамоти, зберегти мову культури; грецька традиція,

будучи замкненою в колі однієї мови, все ж таки намагалась з’ясувати

певні закономірності об’єктивного світу і займалась пошуками форм їх

реалізації в мові, встановлюючи тим самим відповідність між атомом та

звуком; поняттям та словом, судженням та реченням).

 

Аналітичний підхід до вивчення мови. (Для порівняння: східна

лінгвістична традиція позначена синтезом, функціоналізмом, з’ясуванням

призначення мовних одиниць, створенням цілого з окремих елементів;

грецька – а надалі і європейська – лінгвістична традиція позначена

аналізом, членуванням цілого на частини, що відповідало принципу

вивчення будови мови, який відокремлював мовознавство від риторики –

дисципліни, що займалась побудовою правильних текстів).

 

ІІ. Особливості розвитку давньогрецького мовознавства дають підстави для

виокремлення двох періодів:

 

– філософського (5-3 ст. до н. е.);

 

– олександрійського (3 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.).

 

У філософський період формуються перші підходи до виділення й вивчення

структури мови, що в основі своїй були абсолютно логіко-філософськими.

Та й сама мова розглядалась як предмет вивчення логіки.

 

Логіко-граматична концепція мови найпослідовніше викладена у працях

Арістотеля. В них простежується перший у грецькій науці системний виклад

звукової та граматичної будови мови.

 

Для становлення європейської лінгвістичної традиції важливу роль зіграли

такі аспекти арістотелівської концепції мови:

 

Формування елементарної моделі мови як системи та виділення основних

мовних одиниць (елемент, склад, частина мови, речення).

 

Виділення основних частин мови (дві основні частини мови – ім’я та

дієслово – диференціюються на логічній основі як компоненти судження).

 

Вчення про словозміну і виділення у зв’язку з цим категорії відмінка як

основної логіко-граматичної категорії в системи європейських мов.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ